У Янга першило в горлі, хотілося добре прокашлятись, але він тільки тихенько пирхав, боявся, щоб це пирхання не дуже виділялося з шуму водоспаду. Допікав нежить, доводилося часто витиратися або сякатися. Простиг у цій мокроті й холоді… Розумів, що його становище ускладнилося: важче буде з нежитем і кашлем сховатися від чужих вух. Важко буде й під водою, коли доведеться пірнати.

Приступами калатали дрижаки: сонного добре пройняло холодом. Довелося пом'яти за боки, надавати самому собі стусанів, порозтирати живіт і спину, груди, ноги, руки. Намацав складаний зламаний ніж, дістав з-під себе рогожу. Довго мацав, крутячи поперед себе, міркуючи. Ось дно, в ньому виріже дірку. І дві зверху з боків, щоб просунути в ці дірки голову й руки.

Різав-пиляв, допомагав ножеві зубами. Зрештою натягнув на себе одежину з усмішкою: «Опудало городнє…» Кілька разів ловив ще на шиї окремі волокнинки, навпомацки відрізав, щоб не лоскотали, не кололи.

А очей не зводив з тих двох на плоту: «Що вони робитимуть далі? Навіщо їм цей пліт? Не дуже розженешся на ньому тут у темряві. Та коли мати весла або щось подібне, то можна обплавати всю печеру, обстежити… І мене знайти! Але біля них, здається, немає ліхтарів, хіба, може, десь на пляжі…»

— Ге-гей, Магомет! — закричав голосно той, що стояв руки в боки. Під склепінням розсипалося громом-гулом: «… мет… мет… мет!» — Коли не йдеш до гори, то гора прийде до тебе!

Янг утиснувся в скелю: здалося, що аквалангіст йому крикнув, у його бік дивився. «Але хіба мене Магометом звати?»

— Тихо! Здурів? Дельфіни не люблять шуму, — прибивальник теж підвівся на ноги. Обидва на фоні світлішої стіни біля лампочки виглядали як тіні-силуети.

— Це науці невідомо. А що ультразвуку свині не люблять, бояться — можна відзначити.

— Це афаліни, а не морські свині.

— Один чорт. Хто б міг подумати, що з простих бульбашок можна створити таку заслону.

— Це не прості бульбашки. Зворотний п'єзоелектричний ефект.

— Ти кумекаєш трохи, з чим його їдять?

— Ну…

— Давай лекцію, професоре.

— Отже, так… Якщо з кришталю кварцу вирізати своєрідним способом пластинку, то, стискаючи і розтискаючи її, на гранях виникають електричні заряди, протилежні за знаком. Це прямий п'єзоелектричний ефект. А якщо, навпаки, до цієї пластинки підвести електричний заряд, то вона змінить свої розміри. Чим більший заряд, тим більша вийде деформація пластинки або пластинок. Коли перемінним струмом діяти, то пластинка буде стискатися і розтискатися у такт зі зміною плюса на мінус. Є спеціальні ультразвукові генератори, коли їхньою допомогою змінювати плюс на мінус з ультразвуковою частотою, виникнуть ультразвукові хвилі. Так от зміни у розмірах пластинки під дією струму і називаються зворотним п'єзоелектричним ефектом. Але тепер такі пластинки роблять не з кришталю кварцу, а з п'єзокераміки. Це в десятки й сотні разів дешевше. І з інших речовин роблять… Щоб отримати великої інтенсивності ультразвукове випромінювання, його фокусують спеціальними концентраторами. У нас, якщо ти помітив, такі жолобки з трубок зроблені… Вони і концентрують, фокусують ультразвукові хвилі настільки, що у воді аж бульбашки виникають… У них температура — тисячі градусів, а на воду передається тиск страшенний… Сотні атмосфер!