Вийшовши з ресторанчика, Штірліц піднявся на останній поверх ІТТ; Анхел дав йому другий ключ; сів до свого столу, закурив і сказав собі: це тест; вони, звичайно, приготували мені випробування; я повинен зробити такий аналіз, якого вони ще не мали; гарантія життя — моя потрібність, я повинен їм довести, що я вмію те, чого не вміють вони. А я й справді можу те, чого вони не можуть; я вижив при Шелленбергу лише тому, що мене вважали «світлою головою», я міг дати пояснення з тих питань, які цікавили бригаденфюрера; я придумував концепцію й під неї закладав інформацію; трагедія багатьох аналітиків полягає в тому, що вони тонуть у потоці інформації, безвільно йдуть за нею; треба робити навпаки: організувати інформацію відповідно до ідеї, підкоряти її собі, безстрашно й розковано фантазувати; будь-яка справжня ідея має бути божевільна, тільки тоді вона цікава; а прісне, нудне тепер нікого не збудить до дії; Джекобс азартна людина, це відчувається в його манері розмовляти, у тому, як він реагує на відповіді, у стрімкості жестів і природженому почутті гумору, це як гроші — коли є, то назавжди, а нема — то й не буде, скільки не бийся… Я віддам їм конкретику, я нашкребу її, це важко, але можливо, сімдесят відсотків серйозної розвідувальної інформації черпають з відкритих джерел. Але щоб зрозуміти, які саме проблеми їх повинні цікавити, я повинен скласти для себе точну хронологію тих подій, які визначали обличчя світу за ці місяці, коли я був одірваний від щоденного аналізу того, що відбувається. Ніхто так швидко не вибивається з ритму роботи, як політики, позбавлені інформації.

Промова Черчілля у Фултоні — трагічна; це концепція без інформації, це надто суб'єктивно, а тому заманливо для непрофесіоналів; справжній професіоналізм є не що інше, як калькуляція риску й допущення можливостей; чуттєвість небезпечна в політиці, вона приносить хвилинні дивіденти, але обертається пагубними наслідками в майбутньому; не можна спалювати мости ні в коханні, ні тим паче в міждержавних відносинах. Але ж щось стоїть за такою тенденцією? Що? Банки? Які? Концерн? Чий? Історія персоніфікована лише тоді, коли ти зміг наблизитися до розуміння прихованого механізму соціального інтересу тих груп, які мають силу ставити на ту чи іншу людину, на особистість, що перебуває у фокусі суспільного інтересу. Невизнаний може бути художник чи письменник — слава прийде до нього посмертно; вченого можуть відкинути сучасники — його ідеї восторжествують після того, як він піде в небуття, але ще більша буде його слава, підтверджена пам'яттю поколінь; невже політик Черчілль прагне до широкої популярності для того, щоб люди чекали його слова, і не так важливо, мудрого чи химерного, головне — аби його почули й обговорювали всі.