Смок заглянув до свого записника.

— За підрахунками Куцого, в нас тепер три тисячі дев'ятсот шістдесят два яйця. Помнож на десять…

— Сорок тисяч доларів! — заревів Паливода. — Ви ж казали, що їх у вас дев'ять сотень! Це здирство! Ні, я на таке не піду.

Смок видобув із кишені контракт і вказав на слова: «гроші сплачуються за весь товар».

— Тут не зазначено, скільки товару ми тобі продаємо. Ти погодився сплатити по десять доларів за кожне одержане від нас яйце. Кількість їх збільшилася, але контракт — це контракт, і тут стоїть твій підпис. Між нами кажучи, ми й самі дізналися про цю додаткову партію вже після того, як ти його підписав. І нам довелося її купити, бо інакше ми б прогоріли.

Протягом п'яти довгих хвилин Паливода лише важко сопів, силкуючись опанувати себе, а тоді, нарешті, визнав свою поразку.

— Так, я таки пошився в дурні, — гірко мовив він. — Тут куди не кинь — самі яйця. Треба якнайхутчіш вибиратися з цієї халепи, поки мене тими яйцями не засипало. Я буду у вас о другій. Але сорок тисяч!

— Ні, тільки тридцять дев'ять тисяч шістсот двадцять, — поправив його Смок.

— Та це ж буде двісті фунтів піску! — лютував Паливода. — Його на горбу й не донесеш.

— Ми позичимо тобі свій запряг, щоб одвезти яйця, — зголосився Смок.

— А куди я їх потім діну? Ет, до дідька. Я прийду. Тільки тепер поки віку яйця в рот не візьму. Мене вже від них верне.

О пів на другу Куций пригнав угору крутим схилом два запряги з купленими в Готеро яйцями.

— Ми заробимо майже вдвічі більше, — мовив він Смокові, поки вони разом переносили ящики до хати. — Я йому сказав, що більш як по вісім не дам. Тоді він мене обклав по-своєму, і кінець-кінцем погодився. Тепер виходить, що з кожного яйця ми матимемо по два долари чистого прибутку, а яєць — аж три тисячі штук. Я з ним там-таки й розплатився. Ось розписка.

Поки Смок ставив на стіл терези й готувався зустріти Паливоду, Куций заходився коло обрахунків.

— Готово! — нарешті оголосив він урочисто. — Ми одержуємо дванадцять тисяч дев'ятсот доларів чистого прибутку. І Паливода не має збитків. Він одержує міс Ерол. А на додачу — геть усі яйця. Всі задоволені, й нікому ніякої кривди.

. — Навіть Готеро, і той прибрав до кишені двадцять чотири тисячі, — засміявся Смок. — Звичайно, мінус витрати на яйця й на собак. А якщо Паливода схоче залишити за собою монополію, то й він ще зможе на яйцях нажитися.

Точнісінько о другій Куций, визирнувши в двері, побачив, що до них іде Паливода. Той увійшов з діловитим виглядом, скинув ведмеже хутро, повісив на цвях і підсів до столу.