— Є. Як це ти не додумався перевірити, чи ті яйця свіжі, перш ніж платити за них?

— А це теж дуже просто. Цей пройдисвіт Паливода розписав усе наперед, як по нотах. Я не мав часу на перевірку — треба ж було встигнути все владнати до другої години. А тепер, Смоку, дозволь і мені ґречно запитати в тебе: як, кажеш, звуть оту особу, що напоумила тебе спекулювати яйцями?..

Куций перетасовував колоду після шістнадцятого невдалого пасьянсу, а Смок саме збирався готувати вечерю, коли до них постукав полковник Бові, вручив Смокові листа й пішов далі, до своєї хатини.

— Ти бачив його обличчя? — люто вигукнув Куций. — Він ледь-ледь не зареготався. Ну, тепер сміха з нас будуть, Смоку. Хоч бери й тікай з Доусона.

Лист був від Паливоди, і Смок прочитав його вголос:

— «Дорогі Смоку й Куций! Запевняю вас у своїй щирій повазі і прошу прийняти запрошення повечеряти разом зі мною сьогодні ввечері в Славовича. Міс Ерол і Готеро теж вечерятимуть з нами. Ми з Готеро були компаньйонами ще п'ять років тому в Серклі. Він гарний хлопець і буде моїм дружком на весіллі. Тепер щодо яєць. Їх завезено до Клондайку перед чотирма роками, і вони вже тоді були тухлі. Вони були тухлі, коли їх вивозили з Каліфорнії. Вони зроду тухлі. Одну зиму вони перебули в Карлуку, другу — в Нутліку, а останню — на Сороковій Милі, де їх продали з аукціону, щоб покрити кошти зберігання. А цю зиму вони, либонь, перебудуть в Доусоні. Але не держіть їх у теплому приміщенні. Люсіль просить переказати вам, що ми всі гуртом таки розворушили Доусон. Отож чарка за вами, майте на увазі. Щиро ваш — П.»

— «Дорогі Смоку й Куций! Запевняю вас у своїй щирій повазі і прошу прийняти запрошення повечеряти разом зі мною сьогодні ввечері в Славовича. Міс Ерол і Готеро теж вечерятимуть з нами. Ми з Готеро були компаньйонами ще п'ять років тому в Серклі. Він гарний хлопець і буде моїм дружком на весіллі. Тепер щодо яєць. Їх завезено до Клондайку перед чотирма роками, і вони вже тоді були тухлі. Вони були тухлі, коли їх вивозили з Каліфорнії. Вони зроду тухлі. Одну зиму вони перебули в Карлуку, другу — в Нутліку, а останню — на Сороковій Милі, де їх продали з аукціону, щоб покрити кошти зберігання. А цю зиму вони, либонь, перебудуть в Доусоні. Але не держіть їх у теплому приміщенні. Люсіль просить переказати вам, що ми всі гуртом таки розворушили Доусон. Отож чарка за вами, майте на увазі.

Щиро ваш — П.»

— Ну, що ти на це скажеш? — спитав Смок. — Ми, звичайно, приймемо запрошення?

— Я тобі тільки одне скажу, — відповів Куций. — Паливоді й збанкрутувати не страшно. Він же лицедій, такий лицедій, що аж ну! А ще скажу тобі ось що: я в своїх обрахунках помилився. В Паливоди буде мало що сімнадцять тисяч прибутку, а й ще дещо. Ми з тобою піднесли йому в подарунок усі свіжі яйця, що були на Клондайку. Дев'ятсот шістдесят дві штуки та ще ті два, які я йому підкинув для рівного рахунку! І він, негідник, навіть не посоромився забрати каструльку з тима трьома яйцями, що ми розбили на пробу! І наостанці я тобі ще одне скажу: ми з тобою справжденні рудокопи, вроджені золотошукачі. Але на фінансах і різних там спекуляціях-махінаціях знаємося так само, як теля на пирогах. Тож надалі шукаймо талану лиш по горах і долах, а як ти ще хоч раз згадаєш при мені про яйця — нашому приятельству кінець. Ясно?