— Тобі видніше, — погодився Кудрявий. — А взагалі добре, що ми натрапили на цей парашутик. І прилад під ним, — показав він на знахідку. — Ці штуки будуть зависати на деревах, і нам просто повезло, що одна впала на галявині, поблизу місця, де ти вів передачу.
— З літака мене добре чути. Це зрозуміло. Електромагнітні коливання ідуть у небо, а ті, що понад землею, гаснуть у болоті, в лісі і майже не доходять до їхнього штабу.
Удалині пролунали постріли: били з автоматів і ручних кулеметів. Хлопці Кудрявого вмовкли і стали прислухатися.
Галка подав командирові розкодовану радіограму:
— Нам пропонують іти в інший район.
4
4
Латиське містечко Кулдига — на бистрій річці Вента, що бере витік у Литві і перетинає весь Курземський півострів, упадаючи в балтійське море. Засноване ще у 1242 році Тевтонськнм орденом як фортеця на шляху агресії й експансії німецьких рицарів у глиб земель племен курів і лівів і далі на схід — до північних територій Київської Русі, до Пскова й Новгорода. В очах генерал-полковника Шернера, який замінив на посту командуючого групою «Норд» фельдмаршала Моделя, затишна, зелена над живописним водоспадом стародавня Кулдига — уособлення цитаделі німців у прибалтійських землях. У кількох кілометрах від Кулдиги, на хуторі колишнього президента Латвії німецький воєначальник і влаштував свою резиденцію. Тут розмістився штаб групи армій «Норд».
У середині жовтня становище німецьких військ на Курляндському півострові було вкрай тяжке. Зі сходу вели, наступ армії генерала Єременка і 13 жовтня взяли Ригу. У наступні дні червоні війська підійшли до Тукумса. Війська цього ж 2-го Прибалтійського фронту намагалися пройти і до Салдуса, а на півдні до Скрунди. На заході війська генерала Баграмяна розширювали «коридор» між Лієпаєю і Клайпедою.
Обставини змусили нового командуючого групою військ генерал-полковника Шернера терміново скликати нараду генералітету. Були запрошені командуючі 1, 2 і 10 корпусів і восьми дивізій; у тому числі і трьох танкових. В штабі зібралося понад двадцять генералів, майже половина з тих, котрі командували трьома десятками дивізій, відсічених арміями 1-го Прибалтійського фронту від Східної Пруссії.
Генерал-полковник підвівся з-за столу. Він продумав, лк почати своє звернення до генералів на цій нараді. Почав пригніченим голосом, який дедалі ставав упевненішим, міцним, як сталь.
— 13 жовтня противник здобув Ригу. У цей день закінчилася історія групи армій «Норд».
Шернер зробив паузу, і генерали перезирнулися, почувши отаке від переконаного націонал-соціаліста.