Светлый фон

— Ну і добре. Я знаю, що ви жінка практична.

Вона широко всміхнулася.

— Вісімнадцять хвилин, — сказав Ейстейн. — Чорт, у мене вже жижки трястися почали.

— Ти дзвонив по моєму старому мобільному номеру, поки я був у будинку?

— Ну звичайно. Дзвінки чув, але слухавку ніхто не взяв.

— Жодного дзвінка не було. Значить, його там немає.

— Вибач, але ти про вібродзвінок чув?

— Про що, про що?

Ейстейн зобразив, що заходився в епілептичному припадку:

— Про те, про те, про вібродзвінок. Silent phone[40].

— Та мій усього крону коштував, і йе було в нього такої функції. Значить, він його із собою забрав, Ейстейне. А куди подівся синій БМВ?

— Який?

— Та він он там припаркувався, — зітхнув Харрі. — Гаразд, поїхали.

31 Maglite

31

Maglite

— Виходить, якийсь бандит переслідує нас, тому що ти не можеш знайти вбивцю його родички? — Голос Ракелі неприємно деренчав у слухавці.

Харрі примружив очі. Халворсен вирушив до Елмера, і він залишився в кабінеті сам:

— Стисло кажучи, так. У мене з ним домовленість, і свої зобов’язання він виконав.

— І тому на нас відкрито полювання? І мені довелося зриватися з готелю з сином, якому за кілька днів належить дізнатися, дозволять йому залишитися з матір’ю чи ні? Тому, тому… — її високий плачливий голос зірвався. Харрі не перебивав її. — У чому причина, Харрі?