Шарлі кивнула. Він ніколи не бачив, щоб вона так жадібно курила цигарку, чи просто ніколи раніше цього не помічав?

— Ти навідала її брата вдруге? — запитав він, граючи в досвідченого слідчого. — Ось з чого я б почав. Або з «Вертгайма». Мені про це сказав її батько, вона там працювала.

— Дякую за підказку, пане комісаре. Поговорімо про щось інше.

Він швидко затягнувся сигаретою, перш ніж з його вуст встигло вислизнути необдумане слово. Треба вміти розуміти жінок! Минулого тижня вона сварилася через те, що він недостатньо серйозно сприйняв її справу, а тепер вона хотіла якомога швидше закрити цю тему! Вона просиділа тут менше двох хвилин, а Рату знову довелося взяти себе в руки.

— У мене тепер є новий колега, — він спробував розпочати нову розмову. Але це не дало результату, бо біля їхнього столу з’явився офіціант з картою напоїв. Рат замовив ґевюрцтрамінер{91}, а Шарлі — мінеральну воду.

— Дякую за запрошення, — сказала вона.

— Можеш замовити щось шикарніше, — сказав він. — Я взяв з собою достатньо грошей. Чи ти боїшся, що я захочу тебе напоїти?

Шарлі проігнорувала його втомлений жарт; вона ніби зо­всім не чула його слів. Рат тихенько побарабанив пальцями по скатертині, розуміючи, що йому уривається терпець. Тоді більше ніяких жартів, ані невдалих, ані влучних. Він не буде намагатися бути хоча б трохи смішним чи веселим. Якщо вона так хоче!

— Ти сказала, що нам варто поговорити, — мовив він. — Тож поговорімо.

— Поговорімо, — відповіла Шарлі. — Але, можливо, нам треба перестати танцювати довкола цієї теми. Ти збираєшся вибачатися перед Гвідо?

Невже у цей вечір вони будуть говорити про того хлопця з дурною усмішкою?

— Так, хай йому грець, — сказав він голосніше, ніж хотів. — Я вже обіцяв тобі це по телефону. Це все, про що ти хотіла зі мною поговорити? — Він сам був трохи вражений своєю гучністю. Але й вона не давала йому можливості взяти себе в руки.

Шарлі загасила цигарку. Вона торкнулася пачки правою рукою, ледь не витягнувши наступну, потім, здавалося, усвідомила, що робить, і відштовхнула «Юно» вбік. Тільки тоді Рат помітив, тільки цієї миті, що її напускна байдужість була лише маскою. Шарлі нервувала навіть сильніше за нього. Він просто не був упевнений, добрий це знак чи поганий.

— Пробач, — сказав він. — Я знаю, що облажався, можливо, тому я такий роздратований. Це більше не повториться.

Тепер Шарлі дістала з пачки наступну «Юно». Рат витягнув «Оверштольц». «Тоді будемо просто курити одне проти одного», — подумав він. Тепер він знав, що вона не бажала говорити з ним про щось приємне. Він вже очікував гіршого, але вирішив так легко не здаватися, він міг їй це пообіцяти.