— Зараз прийду, — пообіцяв Айдаго. Почувши, як Стілґар виходить, він повернувся обличчям до поривів вітру, дозволивши піщинкам битися об його дистикост.
Ментатська свідомість проектувала наслідки в майбутньому. Можливості осліпили його. Пол створив такий вихор, який тепер ніщо не могло зупинити.
Бене Тлейлакс і Гільдія надто багато поставили на кін і програли, були дискредитовані. Квізарат шокований зрадою Корби та інших своїх високопосадовців. Фінальний добровільний учинок Пола, його доведене до абсолюту прийняття фрименських звичаїв забезпечили вірність фрименів йому самому і його дому. Тепер він навічно став одним із них.
— Пол відійшов! — Голос Алії задихався. Вона, майже безгучно підійшовши до Айдаго, тепер стояла поруч із ним. — Він був безумцем, Дункане!
— Не кажи так! — різко відповів він.
— Увесь Всесвіт скаже це, перш ніж я договорю.
— Чого б це, заради любові до небес?
— Заради любові до мого брата, не до небес.
Дзен-сунітська проникливість розширила його свідомість. Він бачив, що Алія не мала видінь — жодного, відколи померла Чані.
— Дивна твоя любов, — сказав він.
— Любов! Дункане, йому достатньо було вийти з колії! Яке значення мала решта Всесвіту, що завалилася б позаду нього? Він був би в безпеці… і Чані з ним!
— То… чому ж не зробив так?
— Заради любові до небес, — прошепотіла вона, а відтак уже голосніше промовила: — Усе Полове життя було змаганням за порятунок від його джигаду і його обожнення. І врешті він вільний від цього. Такий його вибір.
— А й справді, він усе знав, — Айдаго здивовано хитнув головою. — Знав навіть про смерть Чані. Його місяць упав.
— Він
Горло Айдаго перехопила придушена туга.
— Який безумець! — Алія задихнулася, її самоконтроль розсипався на шматки. — Житиме вічно, а ми мусимо померти!
— Аліє, не…
— Це тільки горе, — тихим голосом промовила вона. — Тільки горе. Знаєш, що я ще мушу для нього зробити? Мушу врятувати життя принцеси Ірулан. Тієї! Ти мав би почути, як горює