— Рада дала згоду на… останню спробу. Якщо вона виявиться вдалою, Третя зоряна, ймовірно, буде відправлена на фотонних ракетах. Якщо невдалою, — досліди з фотонними ракетами доведеться припинити, — принаймні, до відправлення Третьої зоряної…

— Невже на Землі так кепсько з енергією?

— Найближчими роками сподіватися збільшення енергетичних асигнувань на міжзоряні польоти не випадає. Ми існували за рахунок енергії, що відпускалася Кранцові. З наближенням терміну відльоту Третьої зоряної це джерело для нас закриють. Значить, треба або форсувати роботи й довести, що епоха ракет, які приводяться в рух найшвидшими частинками Всесвіту, — фотонами, вже настала, або визнати поразку і відступити — тимчасово відступити, відкривши дорогу вдосконаленим зорельотам старої конструкції. При такому розмаху робіт надлишків енергії на Землі в найближчі десятиліття не буде. «Проблема номер один» — зараз поліпшення клімату планети… Вона поглинає дві третини всієї енергії земних станцій. А найближчими роками почнуться величезні роботи зі знищення льодів Антарктиди…

До речі, я сьогодні дізнався, що і наш експериментальний космодром у Каракумах доживає свій вік. За планом Великих Перетворень вирішено перетворити Каракуми на внутрішнє море. Уявляєш, голубе, через п’ять-шість років усі роботи там мають бути припинені, люди переселені — і почнеться підготовка до всезагального занурення Каракумської плити. Геофізики розраховують опустити її майже на кілометр. Хочуть ущільнити підкорову[137] речовину мантії[138]. Тоді в Каракумах виникне внутрішнє море з глибинами шістсот-вісімсот метрів. Це Каракумське море, разом з цілою системою подібних внутрішніх морів, має змінити клімат Центральної Азії.

Ось так, мій хлопчику. Насамперед треба зробити затишною рідну планету. «Проблема номер два» — міжпланетні сполучення, освоєння планет нашої Сонячної системи. Звичайно, дуже важлива річ!.. А наші фотонні ракети — частина, лише частина «проблеми номер три»: розвідки міжзоряних трас. Так стоїть справа з енергетикою нашої епохи. Непогано стоїть, але й не так добре, як нам з тобою хотілося б…

* * *

У курортному селищі на атолі Таенга радіо і відеофони вмикалися один раз на добу вечорами і лише на півгодини. Уемі — головний лікар курорту — полінезієць за походженням — хотів створити у відпочивальників ілюзію відчуженості від стрімкого бігу життя на шести континентах Землі. Він був переконаний, що для повноцінного відпочинку необхідні й достатні лише тінь пальмового гаю, кораловий пісок пляжу і блакитні води внутрішньої лагуни[139] атола[140].