ФантастикаФаренго. Ч. 2. Гніздостр 200
Светлый фон
Вогнепоклонники (зороастрійці, пізніше — неозороастрійці, «Діти Атри», атравани, ашавани) — найстародавніша зі світових релігій об’явлення . Зороастризм був державною релігією трьох іранських імперій: Ахеменидської, Парфянської та Сасанідської. Вплинув на вчення гностиків, на християнську, іудейську та ісламську доктрини. Засновник релігії — пророк Зороастр (Заратуштра) жив приблизно у X ст. до початку ЕП. Святе писання вогнепоклонників відоме під назвою «Авеста» (в перекладі: «Підтверджені вислови»).

Священним числом вогнепоклонників вважалась трійка. Відповідно, базовою Божественною Трійцею найстародавніших вогнепоклонників вважались:

Священним числом вогнепоклонників вважалась трійка. Відповідно, базовою Божественною Трійцею найстародавніших вогнепоклонників вважались:

Атра — бог вогню,

Атра — бог вогню,

Апас — богиня води,

Апас — богиня води,

Гевшурван — «Душа Бика», божество, що втілювало таємну вітальну силу, що підтримує життя усіх істот.

Гевшурван — «Душа Бика», божество, що втілювало таємну вітальну силу, що підтримує життя усіх істот.

Небесним жерцем Трійці вважався Хаома — зеленоокий божественний священнослужитель. Жертовні служіння вогню і воді (ясна) передбачали принесення потрійної жертви — чистої деревини, ароматних трав і тваринного лою.

Небесним жерцем Трійці вважався Хаома — зеленоокий божественний священнослужитель. Жертовні служіння вогню і воді (ясна) передбачали принесення потрійної жертви — чистої деревини, ароматних трав і тваринного лою.

Ще одним опорним поняттям древніх вогнепоклонників була «аша» (відповідає давньоарійському «рта») — фундаментальна істина світобудови, яка є законом для природного порядку речей, таких як річні цикли та переміщення Сонця відвічним небесним шляхом. Усіх людей вогнепоклонники поділяли на «ашаван» — праведних (самоназва) і «другван» — «тих, що обрали зло» (назва для іншовірних). Головними ознаками ашавана вважались ритуальна чистота і вміння дотримуватись узятих на себе присяг та обітниць (варун). Це вміння вважалось буттєвим вираженням істини-аші. Носіями таємного змісту аші були пророки, які проповідували у поетичній формі, що передбачала певну систему закодованих образів. З цих пророцтв пізніше склали святе передання зороастрійців — Гати.

Ще одним опорним поняттям древніх вогнепоклонників була «аша» (відповідає давньоарійському «рта») — фундаментальна істина світобудови, яка є законом для природного порядку речей, таких як річні цикли та переміщення Сонця відвічним небесним шляхом. Усіх людей вогнепоклонники поділяли на «ашаван» — праведних (самоназва) і «другван» — «тих, що обрали зло» (назва для іншовірних). Головними ознаками ашавана вважались ритуальна чистота і вміння дотримуватись узятих на себе присяг та обітниць (варун). Це вміння вважалось буттєвим вираженням істини-аші. Носіями таємного змісту аші були пророки, які проповідували у поетичній формі, що передбачала певну систему закодованих образів. З цих пророцтв пізніше склали святе передання зороастрійців — Гати.