Посмертна мандрівка душі, за віруваннями древніх вогнепоклонників-ашаванів, починалась з мосту, який брав свій початок на вершині священної гори Хари й вів на небо.

Пророк і повноправний жрець (заотар) Зороастр, син Пурушастри, здійснив першу реформу релігії ашаванів. Його рідною мовою була «авестійська», яка значно відрізнялась від індоєвропейських мов арійського ареалу розселення. Місцем мешкання пророка вважається Західний Казахстан. Під час весняного свята Зороастр отримав видіння. До нього прийшли сім божеств-ахур на чолі з верховним Богом-творцем і «володарем аші» Ахура Маздою (Ормуздом) і відкрили йому істину.

За віруваннями зороастрійців сім святих божеств (Ахура Мазда і шість Емеша Спента) є володарями своїх творінь:

1) Кшатра Вайря («Жадана влада») — творець і володар Небесного Склепіння;

2) Спента Армаїті («Святе благочестя») — творець і володар землі;

3) Каурвата («Цілісність») — мати-володарка води;

4) Амріта («Безсмертя») — мати-володарка рослинного світу;

5) Вохуман («Благомислення») — володар Милосердної Корови;

6) Ашавахішта («Досконала істина») — мати-володарка вогню і всесвітньої правди;

7) Ахура Мазда («Господь мудрості») — творець і володар вільних людей.