Сімка благих божеств знаходилась у центрі релігійного поклоніння зороастрійців. Згідно з їхніми уявленнями, ці божества протистояли Ангра Ман'ю (Аріманові) — носію зла та його демонам-девам. Зороастр дав своїм послідовникам новий моральний закон — жити згідно з трьома благими основами:

благою думкою,

благим словом,

благою справою.

Згідно із вченням Зороастра, головна біда людини — смертна межа, яку сотворили злі сили. Саме смерть змушує людей залишати наш світ (ґеміґ) і повертатись на деякій час до світу нематеріального (меноґа). В кінці часів вогонь-Атар розплавить метали і залізна ріка знесе пекло, девів і Ангра Ман'ю. Зло буде випалене, а Сім божеств здійснять останню ясну. Вони приготують «білу хаому» — напій безсмертя, яким напоять праведників-ашаванів. Для зороастрійців матеріальна світобудова є від початку благою, а божественна справедливість дорівнює істині-аші.

Символ віри (формула для проголошення і підтвердження віри) зороастрійців такий:

«Спенту Армаїті благу обираю я для себе. Нехай вона буде моєю. Я відкидаю пограбування, насилля, крадіжки худоби і руйнування будинків тих, хто вірує у Ахура Мазду. Я відкидаю девів в ім’я зустрічі Заратуштри з Маздою. В ім’я тих слів, які вони мовили, я відкидаю девів. Таким був вибір води, вибір рослин, вибір Милосердної Корови».