Ти порвав мене на шмаття, змусив обісцятися й обісратися. Я ридав, наче налякане дитя, а ти, паскудо, нічна почваро, роздягнув мене догола, потрощив мої інструменти, забрав усе, що я мав, щоб хоч якось розуміти людей навколо. Тобі зовсім не обов'язково було це робити, смердюча потворо, але ж ти й так це знав, правда? Тобі просто хотілося погратися. Я вже бачив таких, як ти, раніше — кішку, що бавиться з мишею: то зловить, то відпустить, дасть відчути смак свободи й знову схопить. Укусить, але не надто сильно, щоб убити — рано ще! Нехай мишка накульгує, може, в неї нога підвернута чи пузо продірявлене, але нічого, вона досі бореться, досі біжить, повзе чи волочиться так швидко, як тільки може, доки ти знову не наздоганяєш. І знову. Адже це так весело, тебе розважає процес, садистський ти шмат гівна.
Ти посилав нас у тенета тієї пекельної штуки, і вона також гралася з нами. Може, ви працюєте в парі, адже вона відпустила мене, як і ти. Відпустила назад у твої обійми, а ти здер з мене все, перетворивши на жалюгідну беззахисну тварину з половиною мозку. Я не можу ні аналізувати, ні перетворювати, ні навіть говорити, а ти…
Ти посилав нас у тенета тієї пекельної штуки, і вона також гралася з нами. Може, ви працюєте в парі, адже вона відпустила мене, як і ти. Відпустила назад у твої обійми, а ти здер з мене все, перетворивши на жалюгідну беззахисну тварину з половиною мозку. Я не можу ні аналізувати, ні перетворювати, ні навіть говорити, а ти…
Ти…
Ти…
Нічого особистого, правда ж? Ти навіть не ненавидиш мене. Просто стомився тримати в собі агресію, стомився стримуватися, коли навколо стільки м'яса, а більше немає кого відірвати від роботи. У цьому й полягає моя місія, так? Не синтезист, не провідник. Навіть не гарматне м'ясо чи підсадна качка. Я лише те, об щоб ти можеш гострити кігті.
Нічого особистого, правда ж? Ти навіть не ненавидиш мене. Просто стомився тримати в собі агресію, стомився стримуватися, коли навколо стільки м'яса, а більше немає кого відірвати від роботи. У цьому й полягає моя місія, так? Не синтезист, не провідник. Навіть не гарматне м'ясо чи підсадна качка. Я лише те, об щоб ти можеш гострити кігті.
Як боляче… Боляче навіть дихати.
І так самотньо.
Сітка тиснула на вигин спини і легко, наче вітерець, штовхала мене вперед, а потім знову підхоплювала. Я повернувся до свого намету. Правиця свербіла. Я спробував зігнути пальці, але вони були замуровані в бурштин. Помацавши лівою рукою праву, я відчув пластиковий панцир, що доходив до ліктя.