Перевірю її знову завтра.
Журнал: Сол 436
У мене скінчились кофеїнові пігулки. Більше не буде у мене марсіянської кави.
Тому сьогоднішнього ранку я прокидався трохи довше й перебув більшу частину дня з головним болем. Однією хорошою особливістю життя у кількамільярдному маєтку на Марсі є доступ до чистого кисню. З якихось причин велика концентрація О2 переборює більшість різновидів головного болю. Не знаю чому. І не цікаво. Головне, що мені не доведеться страждати.
Я знову перевірив спальню. Одягся у скафандр у ровері й вистрілив наметом, як минулого разу. Цього разу він витримав. Значить усе добре? Не знаю. Це гімняна частина перевірки на надійність. Якщо спальня не витримає, коли я спатиму і ній, я помру. Як довго вона триматиме тиск?
Сподіваюсь, якщо у ній утвориться теча, вона буде досить слабкою, щоб я міг відреагувати. Але не можна бути впевненим.
Після кількох хвилин вистоювання поряд у моєму ПЧД скафандрі, я вирішив використати час з більшою користю. Я не міг вийти поки спальня приєднаня до повітряного шлюзу, але я можу піти у ровер й зачинити двері.
Як тільки я це зробив, зняв з себе незручний ПЧД скафандр.. Спальня лишилась по інший бік повітряного шлюзу, все ще під тиском. Таким робом я все ще проводжу випробування, але мені вже не треба бути у скафандрі для ПЧД.
Я хотів довгий надійний тест (я довільно вибрав 8 годин), то ж я був зачинений у ровері на цей час.
Час я витратив на планування подорожі. До того, що я вже знав, важко було ще щось додати. Я прямую до Маурс Валіс, відтак рухаюсь до її кінця. Це означає шлях із закрутами, але загалом у напрямі до Скіапареллі.
Після того відкриється Арабська країна. Кожен кратер представлятиме два крутих схили. Спочатку униз, потім угору. Я доклав усіх зусиль, щоб знайти найкоротший шлях між ними. Впевнений, що доведеться корегувати курс, коли я уже буду там. Жоден план не лишається незмінним після контакту з ворогом.
Мітч зайняв своє місце у кімнаті для преси. Там була звична банда: Теді, Венкат, Мітч та Енні. Але цього разу ще й була Майнді Парк, а ще чоловік, якого Мітч ніколи не бачив раніше.
- Що сталось, Венку? - спитав Мітч. - Чому раптом це зібрання?
- Ми досягли певного поступу, - сказав Венкат. - Майнді, чом би тобі не ввести їх у курс справ?
- У,.. так, - сказала Майнді. - Схоже, Уотні закінчив лампічити надувну кулю до причепа. Загалом, усе зроблено згідно з нашими порадами.