- Гей, Беку, - сказав Уотні. - Перед тут цілком розчинений. Я вилізу туди й приготуюсь схопити тебе.

- Негативно, - втрутилась Ллюїс. - Ніяких рухів без троса. Лишайся пристебнутим до свого фотеля поки Бек тебе причепить до себе.

- Прийнято, - сказав Уотні.

- 3,1 метра на секунду, - доповіла Джогансен.

- Маю розвернутись не на довго, - сказав Бек. - Треба наздогнати перш ніж гальмувати. - Він повернувся готуючись до нового поштовху.

- 11 метрів до цілі, - сказала Джогансен.

- Прийнято.

- 6 метрів, - сказала Джогансен.

- І-і-і… зворотний упор, - сказав Бек, запалюючи рушії ПММ знову. МЗЧ забовванів перед ним. - Погін? - спитав він.

- 1,1 метра на секунду, - сказала Джогансен.

- Влаштовує, - сказав він та потягнувся до корабля. - Я дрейфую до нього. Гадаю, можу вхопитись за клапоть полотна...

Пошматоване полотно надило до себе як єдине, за що можна було вхопитись, бо решта корабля була гладенькою. Бек простяг руку якомога далі й спромігся вхопитись.

- Контакт, - сказав Бек. Узявшись певніше, він підтягся та вхопився другою рукою. - Міцний контакт!

- Докторе Бек, - сказав Фоґнль. - Ми минули точку найбільшого зближення, і зараз ви віддаляєтесь. У вас лишилось 169 метрів троса. Цього вистачить на 14 секунд.

- Прийнято, - сказав Бек.

Просунувши голову у дірку, він глянув всередину і побачив пристебнутого до фотеля Уотні.

- Бачу Уотні! - доповів він.

- Бачу Бека! - доповів Уотні.

- Як ся маєш, друже? - сказав Бек, затягуючи себе у корабель.

- Я… Я просто… - сказав Уотні. - Дай мені хвильку. Ти перша людина, яку я зустрів за 18 місяців.