Вона схопила його за руку.

- Шануйся, коли лізтимеш по порпусу.

Він повернувся до неї.

- Шануйся, встановлюючи бомбу.

Вона поцілувала його видовий щит, відтак засоромлено відвернулась.

- Це було дурно. Нікому не кажи, що я так робила.

- Нікому не кажи, що мені сподобалось, - усміхнувся Бек.

Він увійшов у шлюз і замкнув внутрішні двері. Після усунення тиску він одчинив зовнішні двері та заблокував їх на місці. Схопивши поручень на корпусі, він витяг себе назовні.

Джогансен стежила за ним, доки він не зник з огляду, потім вернулась до світлової панелі. Вона попередньо вимкнула її з робочого місця. Витягнувши частину кабеля й зачистивши кінці, вона смикала ізоляційну стрічку на котушці, чекаючи на Фоґеля.

Він з’явився по хвилині, обережно пливучи вниз коридором з бомбою, яку тримав обома руками.

- Я використав один дріт для запалювання, - пояснив він. - Не хотів ризикувати двома через іскру. Користуватись ними було б небезпечно, якби на нас був статичний заряд при установці.

- То як ми її активуємо? - сказала Джогансен.

- Дріт має нагрітись до високої температури. Якщо ти замкнеш електро коло через нього, цього має вистачити.

- Доведеться прибрати запобіжник, - сказала Джогансен, - але це спрацює.

Вона перекрутила дроти світлової панелі та бомби і заклеїла стрічкою.

- Даруй. - сказав Фоґель. - Я маю вернутись до Повітряного шлюзу 3, щоб впустити Бека.

- М-м, - сказал Джогансен.

Мартінез заплив назад на місток.