— Сумніватиметься, але приїде, — сказала Ганіма. — І матиме охоронців. Та хто подумає охороняти його від мене?

— Заради любові до всього, що намагався зробити Пол, — запротестувала Ірулан, — надаймо смерті Фарад’на принаймні видимості нещасного випадку чи результату замаху зовнішніх ворогів.

— Я охоче покажу закривавлений ніж своїм побратимам, — відповіла Ганіма.

— Аліє, я тебе благаю, — промовила Ірулан. — Відкинь це нерозважне шаленство. Проголоси проти Фарад’на канлі, що завгодно, але…

— Нам непотрібне формальне оголошення вендети проти нього, — заявила Ганіма. — Уся Імперія знає, як ми мусимо почуватися. — Торкнулася рукава своєї одежі. — Носимо жовтий траур. Коли я зміню його на чорну барву фрименських заручин, хіба це когось ошукає?

— Молюся, щоб ошукало Фарад’на, — промовила Алія, — а делегати Великих Домів, яких ми запросимо, стануть свідками…

— Кожен із цих представників обернеться проти вас, — сказала Ірулан. — Ти це знаєш.

— Чудово, — погодилася Ганіма. — Ретельно обирай цих делегатів, Аліє. Це мають бути ті, яких ми пізніше без клопоту позбудемось.

Ірулан розпачливо здійняла руки, повернулася і побігла геть.

— Слід пильно за нею стежити, щоб не попередила племінника, — зауважила Ганіма.

— Не треба вчити мене, як влаштовувати змови, — промовила Алія. Обернулася і пішла слідом за Ірулан, але повільніше. Охоронниці, що чекали ззовні, та порадниці потяглися за нею, як крупинки піску, втягнуті у здійнятий хробаком вир.

Коли двері зачинилися, Ганіма сумно похитала головою і подумала: «Так, як ми й думали з бідним Лето. Підземні боги! Хотіла б я, щоб тигр убив мене замість нього».

Багато сил прагнуло здобути контроль над близнятами-Атрідами, а коли оголосили про смерть Лето, то цей рух змов і контрзмов ще більше посилився. Зауважте відносність мотивацій: Сестринство побоювалося Алії, дорослої Гиді, але досі прагнуло тих генетичних рис, носіями яких були Атріди. Церковна ієрархія Ауквафу й Хаджу вбачала лише владу, яку давав контроль над спадкоємцями Муад’Діба. ДАПТ хотів прокласти собі дорогу до багатств Дюни. Фарад’н і його сардаукари шукали способу повернути славу Дому Корріно. Космічна Гільдія боялася рівності Арракіс=меланж: без прянощів неможлива навігація. Джессіка хотіла виправити те, що стало наслідком її непослуху Бене Ґессерит. Мало хто питав близнят про їхні плани, аж доки не стало надто пізно.

Невдовзі після вечері Лето побачив чоловіка, що проходив повз аркоподібні двері до його кімнати, і послав свій мозок за ним слідом. Коридор залишився відкритим, і Лето бачив там якусь активність: провозили корзини з прянощами, з’явилися три жінки в мудрованому чужопланетному вбранні, що видавало в них контрабандисток. Чоловік, який зацікавив Лето, міг бути ким завгодно, коли не брати до уваги того, що він рухався, як Стілґар. Дуже помолоділий Стілґар.