— Схоже на те, — промовив Кліфф, досі посміхаючись. — Господи, невже ти гадаєш, що таке можливо?

— Не сумніваюся, — промовив Лем. — До речі, у програму експериментів доктора Везербі входило навчання ретривера читанню цієї осені.

Тихо засміявшись від подиву, Кліфф промовив:

— Щоб мене чорти вхопили!

— Аніж шкіритися, краще поміркуй над цим, — промовив Лем. — Чолов’яга знає, що пес надзвичайно розумний, і, можливо, йому вдалося навчити його читати. Тому нам потрібно зрозуміти, яким чином він спілкувався з собакою. Він знає, що має справу з піддослідною твариною, і розуміє, що пса розшукують.

— Тоді він, напевно, знає і про Аутсайдера, — додав Кліфф, — бо пес якимось способом міг «розповісти» йому.

— Так. Але, знаючи це, він вирішив нікому нічого не розголошувати. Він міг продати цю інформацію за велику винагороду, проте не зробив цього. Якби він був бунтарем, то звернувся б до журналістів, щоб звинуватити Пентагон у фінансуванні подібних досліджень.

— Але він так не вчинив, — заперечив Кліфф, насупившись.

— А це насамперед означає, що він прихилився до пса, хоче залишити його собі, щоб він не дістався нікому іншому.

Кліфф кивнув і сказав:

— У цьому є сенс, якщо те, що ми дізналися про нього, є правдою. Я про те, що чолов’яга замолоду втратив усю сім’ю. Через рік після весілля померла його дружина. Загинули всі його бойові побратими із загону «Дельта». Тому він став відлюдником і обірвав контакти з усіма друзями. Він, напевно, самотній, як диявол. І тут з’являється пес…

— В яблучко, — промовив Лем. — А чоловікові, котрий служив у загоні «Дельта», неважко заховатися. Якщо ж ми знайдемо його, то він знатиме, як оборонити пса. Чорт забирай!

— Ну, чутки про «Дельту» ще не підтвердилися, — з надією в голосі промовив Кліфф.

— Я підтвердив, — заперечив Лем і розповів про світлину, знайдену серед безладу в спальні.

Кліфф зітхнув.

— Ми вляпалися у велику купу лайна.

— По горло, — погодився Лем.

11

У четвер о шостій ранку Трейвіс і Нора вже були в Сан- Франциско. Вони знайшли годящий мотель — простору сучасну будівлю, де все сяяло чистотою. Сюди не впускали тварин, але Ейнштейну не становило великих труднощів прослизнути в кімнату.

Хоча існувала невелика ймовірність, що ордер на арешт Трейвіса вже виписали, він поселився у мотелі, показавши свій паспорт. Вибирати не доводилось, оскільки в Нори не було ні кредитних карток, ні водійського посвідчення. В ті часи портьє віддавали перевагу готівці, але вимагали паспорт, бо дані про гостей слід було вносити в комп’ютер мотельної мережі.