— Що забули?
— Платину!
— Платину?
Вона вирячилася на Террі, і побачене Клінтом в неї на обличчі зруйнувало всю його лють. Розгублений вираз показував, що вона ніби знає, про що той говорить, але не може це до чогось прикласти, вкласти в бодай якийсь контекст. Занадто виснаженою вона була.
— Платина! Маленька дочка Роджера з Джессікою! — крикнув Террі. — Їй тільки вісім місяців, і вона досі в їхньому будинку!
— Боже правий, — охнула Лайла.
Вона вертнулась і побігла вниз сходами, і Террі за нею по п’ятах. Ні та, ні той не глянули на Клінта і не озирнулися, коли він гукнув їм услід. Він побіг, перестрибуючи через дві сходинки, і вхопив Лайлу за плече до того, як вона встигла сісти в машину. Вона не була в тому стані, щоб кермувати, і Террі теж, але Клінт побачив, що їх це не зупинило.
— Лайло, послухай. З цією дитиною майже напевне все гаразд. Щойно вони опиняються в коконах, схоже, входять у свого роду стабільний стан, як на штучному життєзабезпеченні.
Вона скинула з себе його руку.
— Побалакаємо пізніше. Зустрінемось вдома.
Террі вже сидів за кермом. Террі, який пив.
— Надіюсь, ви маєте рацію щодо дитини, доку, — сказав він і захряснув двері.
4
4
Біля Фредеріксберга[208] запасне колесо, на якому вже кілька тижнів їздила дочка директорки в’язниці, лопнуло в найбільш незручний час, саме так, як її мати — зазвичай для матерів і директорів маніакально схильна до вираховування найгірших сценаріїв — й попереджала Мікейлу. Вона потихеньку завела свою машину на парковку біля «Макдональдза», й пішла досередини попісяти.
Якийсь байкер, масивний, з голим торсом, якщо не рахувати жилетки з вистроченим на ній написом SATAN’S 7, із закинутим на ремені за спину чимось схожим на TEC-9[209], стояв перед шинквасом. Він пояснював дівчині з очима єнота, яка стояла за шинквасом, що за свої біг маки він нічого платити не буде. Цього вечора для нього діє спецпропозиція; все, що йому схочеться, безплатне. Серед тиші байкер обернувся на звук дверей і побачив Мікейлу.
— Гей, сестричко, — поглянув він, оцінюючи: