Клінт похитав головою.
— У нас тут те, що, як я гадаю, можна було б назвати тризною, — сказав Верн. — Те, що, як мені б не хотілося, сталося з усіма жінками.
На якусь мить на обличчях запанувало збентеження. Першим почав сміятися Баррі, потім поліціанти, до них приєдналися Віллі з Лайлою й Лінні. Моторошно весело звучав цей сміх.
— Поминки, — мовила Лайла і вдарила Клінта по руці. —
— Второпав, — відповів Клінт. Він утрапив у поліційну версію «Країни Див».
— Тутка тверезий, — піднімаючи руку, сказав Віллі Берк. — Час від часу троха жену… — він підморгнув у бік Лайли. — Шерифе, ви цього не чули… але сам того не торкаюсь. Уже майже сорок років як непитущий.
— Мушу признатися, я скуштував питва містера Берка, — сказав Баррі Голден. — Це мені здалося доречним, зважаючи на все, що зараз коїться.
Поліціанти Берровз, Ордвей і Перл заявили, що вони тверезі, і Верн Ренґл також підняв руку, наче він свідчив у суді. Клінта почала розбирати злість. Через цей сміх. Він усе розумів, звісно, Лайлі неминуче було стати дещо очманілою після тридцяти, чи й більше годин без сну, і підживлення з комори речових доказів було його власною ідею, та все одно йому це й на крихту не подобалося. Їдучи до міста, він вважав себе готовим майже до будь-чого, але виявився неготовим почути те, що Ван застрелила Рі, і неготовим потрапити в шерифській управі на ірландські поминки[205].
Тим часом Лайла провадила:
— Ми якраз згадували той випадок, коли Роджер приїхав якось на домашній скандал, а хазяйка висунулася з вікна другого поверху і закричала йому, щоб уйобував нахер і здох. Коли він не зробив ні того, ні іншого, вона вилила йому на голову відро фарби. Він ще й через місяць після того видряпував її в себе з волосся.
— Червона румба малого голландця![206] — зареготала Лінні і впустила сигарету собі в пелену. Підхопила її, ледь не встромила до рота запаленим кінцем і, намагаючись правильно перевернути, впустила сигарету вже на підлогу. Це викликало новий вибух загального реготу.
— Що ви вживали? — запитав Клінт. — Ти з Лінні? Там був кокс?
— Ні, його ми приберегли на пізніше, — сказала Лайла.
— Не хвилюйтесь, шерифе, я буду вас захищати, — сказав Баррі. — Я скористаюся посиланням на надзвичайні обставини. Жодний суд присяжних в Америці не визнає вашої провини.
Це викликало черговий спалах веселощів.
— У рейді на братів Ґрайнерів ми захопили понад сотню Синіх Скуті[207], — сказала Лінні. — Лайла розкрила одну капсулу і ми винюхали звідти пудру.
Клінт подумав про Дона Пітерза, який спершу змусив Джінет Сорлі сексуально задовольнити його в загальній вітальні, а потім затруїв каву Дженіс її ж ліками. Він подумав про ту ідіотську кав’яну бурду, на яку дала дозвіл особисто Котс. Він подумав про ту чудернацьку жінку в Крилі А. Він подумав про те, як Рі душила Клодію, намагаючись розірвати зубами їй горло. Він подумав про тих переляканих утримуваних, які плачуть у своїх камерах, і про Ваннесу Лемплі, як вона сказала: