В одягненого в джинси і чисто білу майку хлопця було коротке біляве волосся. Мікейлу ніколи особливо не тягнуло до чоловіків, але їй подобався вигляд цього стрункого вікінга.
— Дякую, — сказала вона. — Ви тут протримаєтеся?
— Та ну, — сказав він. — Не думайте про мене, пані. Не про мене вам варто непокоїтись. Ви вмієте ним користатися?
Мікейла простежила його кивок підборіддям на Урсулину сумочку, що лежала біля стегна оповитої коконом жінки. З її незастебнутої на блискавку пащі стирчала ручка револьвера. Скидалось на те, що міз Вітмен-Дейвіс любила не тільки собачок, а й зброю.
— Насправді ні, — призналась Мікейла. — Моя подружка знала, що в мене попереду довга дорога, і позичила його мені.
Він подивився на неї строго.
— Запобіжник збоку. Не забудьте його зняти, якщо побачите, що наближається якась небезпека. Цільтеся в тулуб містеру Небезпека — у центр маси — і натискайте гачок. Дивіться, щоб віддачею його не вирвало вам із руки або не вдарило в цицьку. Ви запам’ятали?
— Йо, — погодилась Мікейла. — Центр маси. Щоб не вирвало з руки і щоб не вдарило в цицьку. Втямила. Дякую.
Вона зрушила і поїхала. Почула, як гукає вікінг:
— Агов, ви не з телебачення, часом?
Близько першої ночі п’ятниці вона нарешті дісталася околиці Дулінга. Дим від пожежі в лісі дюнами переповзав через Західно-Лавінську дорогу, коли вона вела «Короллу» крізь темряву до довгого низького силуету в’язниці. Дим цей змусив Мікейлу затиснути долонею собі рота, щоб не дихати смородом попелища.
Перед брамою вона вийшла з машини і натисла червону кнопку виклику.
6
6
Мора Данбартон сиділа у своїй камері в Крилі В з тим, що залишилося від Кейлі — не мертвої, але мертвої для цього світу. Чи сниться їй що-небудь всередині цього савану?
Мора сиділа, поклавши долоню на груди Кейлі, відчуваючи їх делікатне здіймання й опускання, дивлячись, як пасмиста порость цієї гидоти здувається, а потім втягується, окреслюючи з кожним подихом обриси відкритого рота Кейлі. Вже двічі Мора встромляла нігті в цей товстий і трішки клейкий матеріал, на порозі того, щоб розірвати його, звільнити Кейлі. Обидва рази вона згадувала те, про що повідомляли в телевізійних новинах, і прибирала свої руки.
У такому закритому закладі, як Дулінгський виправний, плітки і віруси застуди поширюються швидко. Але те, що годину тому трапилося в Крилі А, було не пліткою. Ейнджел Фіцрой сиділа під замком з очима, запухлими від газу. Нестямно волаючи, що та нова жінка — то якась йобана відьма.
Морі це здавалось цілком імовірним, особливо після того, як Крилом В пропленталася Клодія Стівенсон із синцями на шиї й глибокими подряпинами на плечах, розказуючи всім і кожній про те, як її мало не вбила Рі, і того, що Мора бачила й деінде підслухала раніше. Клодія запевняла, що ця нова жінка звідкись знала імена Ейнджел і Джінет, але це були ще дрібниці. Вона знала —