— Думаєш? — відгукнулась Мікейла, не зупиняючи ходи через залу; вона проминула туалет, пішла далі і знову вийшла надвір крізь задні двері. Поспішивши в кінець парковки, вона пропхалася там між гілляччям живоплоту. По інший бік живоплоту розташована парковка «Хоббі Лоббі»[210]. Крамниця була освітлена, вона побачила всередині людей. Якими ж треба бути відданими своєму рукоділлю, щоб їхати до «Хоббі Лоббі» скуплятися в такий день, що всім дням день, зачудувалася Мікейла.
Вона зробила крок і дещо вже поблизьку притягнуло її увагу: футів за двадцять від неї чиясь «Тойота Королла» вуркотіла на холостому ходу. Переднє сидіння займала якась біла фігура.
Мікейла підійшла до машини. Звісно, ця біла фігура належала жінці, з головою й руками в коконі. Хоча Мікейла досі була під кайфом від коксу, вона пошкодувала, що не вгашена зараз набагато дужче. На колінах жінки в коконі лежав мертвий собака, пудель, з тілом покрученим, спотвореним.
Ох, Файдо[211], не варто було тобі злизувати це павутиння з матусиного обличчя, коли вона закуняла тут, на парковці. Матусі можуть дуже злитися, якщо їх розбудити.
Мікейла обережно перенесла мертвого собаку на траву. Потім вона перетягла на переднє пасажирське сидіння жінку, Урсулу Вітмен-Дейвіс, як значилося в її водійському посвідченні. Хоча їй не дуже подобалася ідея тримати жінку в машині, Мікейлі була глибоко неприємною альтернатива, яка полягала в тому, щоб вивалити її на траву поряд з мертвим собакою. А ще ж була й практична користь: з Урсулою поруч себе вона законно може користатися на трасі смугою для машин із пасажирами.
Мікейла сіла за кермо і вирулила на під’їзну алею, яка виводила її знову на міжштатне шосе I-70.
Коли вона проїжджала повз «Макдональдз», шалена ідея зайшла їй до голови. Безсумнівно, під впливом коксу, та попри те, як їй здалося, фантастично добра ідея. Вона розвернулася біля «Мотелю 6»[212] і поїхала назад до «Мікі Д». Просто перед фасадом фастфуду стояв, нахилившись на сішці, «Гарлі Софтейл», вінтажний на вигляд[213]. Над номером штату Теннессі на заднім крилі було зображення черепа, в одній очниці якого читалося «SATAN’S», а в іншій — «7». По зубах черепа йшов напис «НАЧУВАЙСЯ».
— Тримайсь, Урсуло, — сказала Мікейла своїй упакованій у кокон штурманці і спрямувала «Короллу» на мотоцикл.
Швидкість у неї була менше десяти миль на годину, коли вона вдарила мотоцикл, але завалився він із втішним грюкотом. Його хазяїн сидів перед фасадною вітриною з цілою горою їжі на таці перед собою. Байкер вчасно скинув угору очі, щоб побачити, як Мікейла здає задом від його залізного коня, який тепер перетворився на мертвого поні. Вона побачила, як сіпаються його губи, коли він вибіг із дверей: в одній руці біг мак, з якого скрапує «секретний соус», а в іншій — молочний коктейль, TEC-9 б’ється об його спину. Мікейла не могла добрати, що він там белькоче, але сумнівалася, що це було