І її він також навчив.

Розділ 20

Розділ 20

1

1

Близько півночі за центральним часом у чиказькому барі «Великий Віз Стоні» спалахнула сварка між невеличким гуртом Калік і значно більшим контингентом Кревних[238]. Вихлюпнувшись звідти, це переросло у загальноміську війну вуличних банд, яку новинні сайти в інтернеті розмаїто називали «апокаліптичною», «безпрецедентною» та «до всирачки безмірною». Нікому ніколи не дізнатися, котрий конкретно член саме якої з банд шваркнув сірником, який запалив те, що стало відомим як Друга Велика Чиказька пожежа, але розпочалася вона у Західному Інглвуді і звідти поширилася[239]. До світанку палали вже великі частини міста. Реакція поліції та пожежного управління була майже ніякою. Більшість копів та шлангоправів сиділи по домівках, чи намагаючись не дати заснути своїм дружинам і дочкам, чи дивлячись на їхні упаковані в кокони тіла, плекаючи безнадійні надії.

2

2

— Розкажи мені, що ти бачив, — мовив Френк.

Вони з Доном Пітерзом стояли позаду «Рипливого колеса», в якому зрештою все почало помалу вщухати — напевне через те, що в Паджа Мароне почали вичерпуватися запаси алкоголю.

— Що ти точно бачив?

— Я сидів у Вартівні, так? Це такий нервовий центр в’язниці. Маємо п’ятдесят різних відеокамер. Я дивився в ту, що її називають «м’якою камерою», куди поселили ту, новеньку. Її записали Євою Блек, правда, я не знаю, це її справжнє ім’я чи…

— Кинь зараз про це думати. Що саме ти бачив?

— Ну, вона була в червоній блузі, в них одягають усіх новеньких, і вона якраз засинала. Мені було цікаво подивитись, як павутиння вилазить у них зі шкіри, бо я про це вже знав, але ще ніколи не бачив. От тільки воно не полізло.

Дон вхопив Френка за рукав сорочки.

— Ти чуєш, що я кажу? Ніякого павутиння. Жодної ниточки. А вона тоді вже спала. Тільки раптом прокинулась — очі враз широко розчахнулись — і дивилася вона просто у відеокамеру. Наче дивиться просто на мене. Я думаю, вона справді дивилась на мене. Сам розумію, це звучить ідіотськи, але…