— Ось такий цікавий факт, — продовжував Гавленд. — У другій половині дев’ятнадцятого століття на більшості гірничодобувних підприємств, включно з глибокими шахтами тут, в Аппалачії, працювали робітники, яких називали «кулі». Ні, йдеться не про китайських наймитів; йдеться про юних хлопців, інколи заледве дванадцятирічних, чиєю роботою було перебувати біля тієї машинерії, що має тенденцію перегріватися. Ці «кулі» мали бочку з водою або шланг, якщо поблизу було якесь джерело. Їхнє завдання полягало в поливанні водою пасів і клапанів, охолоджуванні машин. Звідси і прізвисько «кулі»[237]. Я схиляюся до тієї думки, що в історичному сенсі жінки виконували таку само функцію: утримували чоловіків — принаймні коли це було можливим — від найгірших, найбільш одіозних дій.

Він окинув поглядом свою аудиторію. Усмішка сповзла з його обличчя.

— Та схоже, що тепер наші «кулі» нас полишили, або полишають. Скільки мине часу до того, як чоловіки — які невдовзі стануть єдиною статтю — почнуть нападати одні на одних зі своїми гвинтівками, бомбами та ядерною зброєю? Скільки лишається часу до того, коли машини перегріються і почнуть вибухати?

Френк почув достатньо. Його не турбувала доля людства. Якщо його можливо врятувати, це буде побічний ефект. Його турбувала Нана. Він хотів розцілувати її ніжне личко і вибачитися за те, що розтягнув її улюблену майку. Сказати їй, що більше ніколи її не засмутить. Він не може нічого цього зробити, якщо вона не прокинеться.

— Ходімо, — сказав він Дону. — Надвір. Я хочу з тобою поговорити.

— Про що?

Френк нахилився поближче до Донового вуха:

— Там, у тюрмі, насправді є якась жінка, яка може спати без того, щоб на ній виростало павутиння, і потім прокидатися?

Дон вигнув шию, щоб подивитися на Френка.

— Агов, ти ж той, міський гицель, авжеж?

— Саме так.

Френк дозволив собі не реагувати на це дурне «гицель».

— А ти Дон, який працює в тюрмі.

— Йо, — сказав Дон. — Це я. То ходім, поговоримо.

8

8

Клінт з Лайлою вийшли на задній ґанок, верхній ліхтар перетворював їх на якихось акторів на сцені. Вони дивилися перед собою, на басейн, де менш як двадцять чотири години тому Антон Дубчек ще визбирував мертвих жуків. Клінт байдуже подумав, де зараз може бути цей Антон. Спить, радше за все. Радше за все, снить собі сни про поступливих молодих жінок, а не готується до неприємної розмови зі своєю дружиною. Якщо так, Клінт йому заздрив.

— Любонько, розкажи мені про Шейлу Норкросс. Ту дівчину, яку ти бачила на баскетбольному матчі.