Ця дія призвела до невеличкого бунту вдень у п’ятницю, коли з півдюжини арештанток прорвалися до адміністративного крила. Хоча важко назвати це бунтом: жінки були виснажені; окрім одної, яка тримала заповнену старими батарейками шкарпетку, всі були неозброєні. Четверо офіцерів швидко придушили повстання. Клінту від цього було смутно, але з іншого боку, цей напад, мабуть, прислужився підсиленню завзятості його офіцерів.

Скільки ще триватиме їхнє завзяття, Клінт не наважувався припускати. Він просто сподівався, що його вистачить протриматися до того, як він або зможе переконати Євку передумати і почати взаємодіяти в якомусь логічному сенсі, або до того, коли зійде сонце у вівторок, у середу, в четвер чи коли там це станеться, щоб вона вдовольнилася.

Якщо те, що вона казала, правда. Якщо ні…

Тоді це не має значення. Але поки це тягнеться, значення є.

Клінт почувався дивовижно енергійним. Багато дурного лайна трапилось, але він принаймні щось робить. На відміну від Лайли, котра капітулювала.

Джаред знайшов її на заїзді місіс Ренсом. Вона дозволила собі заснути просто в машині. Клінт наказував собі не ганити її. Як він може? Він усе ж таки лікар. Він розуміє межі організму. Протриваєш достатньо довго без сну, і фрагментується свідоть, втрачається розуміння, що важливе, а що ні, втрачається навіть здатність розпізнавати реальне, втрачається власна особистість.

Але він зламатися не може. Він мусить усе виправити. Як він усе вправив із Лайлою до того, як її запопала Аврора, залишаючись стійким, переконавши її повернутися до здорового ґлузду. Він мусить намагатися владнати цю кризу, повернути свою дружину додому, всіх їх повернути додому. Намагання — єдине, що йому лишилося.

Можливо, Євка здатна це припинити. Можливо, Євка здатна розбудити Лайлу. Можливо, вона здатна розбудити їх усіх. Можливо, Клінт зможе переконати її побачити в цьому сенс. Світ може повернутися до нормальності. Попри всі його знання в науковій медицині, попри все, що вказувало не те, що Євка — це просто божевільна жінка з манією величі, занадто багато всього трапилося, як на око Клінта, щоб цілком відкидати її заяви. Божевільна чи ні, вона володіє силою. Її поранення вилікувалися менше, ніж за день. Вона знала те, чого знати не могла. На відміну від усіх інших жінок на планеті, вона засинає і прокидається.

Той здоровань, Ґірі, просунув пальці крізь вічка сітчастої огорожі і струснув її на пробу. Потім, схрестивши руки, він втупився очима в електронний замок розміром, як боксерська рукавиця.

Клінт дивився на це, відзначаючи собі, як Террі тиняється, як він копає носаком землю, відійшовши до узбіччя, як прикладається до фляжки, і вирішив, що перед ними заварюється серйозна халепа. І, можливо, вона зовсім поряд.