Його великі долоні ляснули по керму, аж крузер вильнув. Рвучко прокинувся вже було заснулий Террі:
— Що?
— Нічого, — відповів Френк.
Думаючи про Гікса. Загадуючись, що знає Гікс. Загадуючись, що Гікс
— Усе гаразд, шерифе. Усе гаразд.
6
6
Що дратувало Євку в цій відеогрі, це сині зірочки. Різнокольорові трикутники, зірочки і вогнисті кружальця сипались донизу по екрану. Потрібна була низка з чотирьох вогнистих кружалець, щоб підірвати одну таку іскристу зірку. Інші фігури спалахували і щезали вервечками, якщо їх підчепиш, але ці іскристі зірочки, либонь, були зроблені з якогось майже діамантового матеріалу, що його тільки вибухова сила вогнистих кружалець могла зруйнувати. Назва цієї гри для Євки була непіддатною раціональному осягненню:
Вона перебувала на 15-му рівні, балансуючи на межі щезнення. З’явилася рожева зірка, потім жовтий трикутник, а потім — нарешті, курва, дякую! — вогнисте кружальце, яке Євка спробувала посунути ліворуч, щоб долучити до тічки з трьох вогнистих кружалець, які вона вже згуртувала побіля синьої зірки, що захаращувала собою ту місцину на її екрані. Та тут виник зелений трикутник смерті, й по всьому.
«ВИБАЧТЕ! ВИ ПОМЕРЛИ!» — блимало сповіщення.
Простогнавши, Євка пожбурила Гіксів телефон у дальній кінець своєї койки. Вона хотіла якомога далі дистанціюватися від цієї нечестивої речі. Звісно, перегодом та її знову в себе затягне. Євка бачила динозаврів; вона дивилася на величезні ліси Америки очима мандрівної голубки[258]. З плавом пустельного піску вона просковзала в саркофаг Клеопатри і пестила мертве обличчя славетної королеви своїми комашиними лапками. Один драматург, кмітливий англієць, якось написав нехай не вельми коректну, але забавну промову про Євку:
Як магічна істота, вона мусила б досягти в
— Знаєш, Джінет, кажуть, ніби світ природи тупий і жорстокий, але ця маленька машинка… ця маленька машинка сама по собі є дуже добрим доказом того, що світ технологій набагато гірший. Я б сказала, що технології — це і є
7
7
Джінет була неподалік, міряла кроками короткий коридор Крила А. Начебто тепер вона стала головною довіреною. Авжеж, вона залишилася останньою довіреною, але з усіх сесій з професійної орієнтації в житті після звільнення Джінет винесла таке: коли складаєш резюме, твій обов’язок — наголосити на своїх досягненнях, але дозволь людині, яка приймає на роботу, самій вирішувати, що з того значуще, а що ні. Це формулювання належало їй.