(«Що ти там робиш? — гукнув йому той сучий син агітатор того дня в шахті енергокомпанії „Уліс“ Грейстон № 7. — Не відставай». Той сучий син агітатор стояв у штольні щонайменше за двадцять ярдів. У глибокій чорноті підземелля Кронський не міг бачити обличчя цього тупого мудака, де там уже його майку з Вуді Ґатрі, тільки наголовний ліхтар. «Сила в спілці», — любив казати той сучий син агітатор. Сили більше в доларі, і чоловік з енергокомпанії «Уліс» видав Кронському кілька хрустких, щоб він залагодив їхню проблему. «Нахуй тебе, твою спілку і коняку, якою ти сюди прискакав», — гукнув Кронський тому сучому сину агітатору перед тим, як кинути динаміт і тікати звідти, взявши ноги в руки.)

— Я думаю не треба було б… — почав Френк, і саме тоді Ловелл Ґрайнер зробив перший постріл із базуки. Майже прямо над головою почувся посвист, Френк змазано помітив щось летюче. Якусь ракету.

— Падай! — крикнув Кронський, але не дав Френкові шансу це зробити, просто вхопив його за шию і смикнув на землю.

Снаряд із базуки вдарив у Крило С і вибухнув. У світі поза Деревом зникли чотирнадцять колишніх утримуваних Дулінгського виправного закладу — короткий зблиск, а потім хмара нетлів пурхнула в повітря, де вони щойно стояли.

4

4

Хоча у нього й була рація, Дрю Т. Баррі не відгукнувся на Френкову команду доповісти. Він її навіть не чув, бо вимкнув свій вокі-токі. Дрю виліз якомога вище, наскільки це можливо, щоб не виявити себе, і дістав з-за спини свою «Везербі». Кут націлювання не був таким вдалим, як він сподівався. Крізь оптику «Везербі» видно було сарай із гофрованого металу. Задні двері в’язниці стояли відчинені — довгастим прямокутником вливалося світло в коридор — але шлях досередини захищав той парубок за сараєм. Баррі побачив лікоть… плече… частину голови, але той швидко сховався після єдиного позирку туди, де досі залишалися Елмор Перл із Доном Пітерзом. Дрю Т. Баррі мусив завалити цього хлопця, і йому аж свербіло зробити постріл — так, спусковий палець у нього буквально свербів — проте він знав, що втриматись від пострілу краще, ніж зробити хибний. Він мусив зачекати. Якби Перл або Пітерз знову кинули камінь, це могло б підбити того парубка внизу цілком висунутися головою й подивитися, що відбувається, але Дрю Т. Баррі не сподівався, що так трапиться. Елмор Перл — надто обачливий, а той дрібний жирний гівнюк Пітерз — тупий, як червак сліпий.

«Визирни, ти, сцикун, — думав Дрю Т. Баррі. — Двох кроків буде достатньо, чи й одного».

Але, хоча Біллі Веттермор зіщулився й аж присів, коли бахнув динаміт, він тримався своєї позиції за сараєм. То вибух снаряду базуки змусив його підхопитися на рівні. Він виступив на крок з-під прихистку сараю, дивлячись у напрямку вибуху, і це подарувало Дрю Т. Баррі той акуратний постріл, якого він чекав.