— Як бачите, цьому місту не бракує нечесних людей. Тому я щиро занепокоївся, коли дізнався, що свідками у цій справі фігурують всього-на-всього четверо дівчат і що вони висувають такі серйозні звинувачення моїй родині. Можете собі уявити, як я сприйняв цю новину. Тож чи не в наших з вами інтересах облишити цю справу? Хіба ж, пане, це було би не по-джентльменському?
Містера Голлінзворта мало не нудило, а жінка ліворуч ладна була провалитися під землю. Містер Ебіт, чийого імені, як я бачив, ніхто й не знав, поки Мейкон не назвав його, вже вибіг слідом за дружиною. Решта трибуналу перелякалася до смерті, ніби щохвилини Мейкон Рейвенвуд чи його пес могли розпочати розповідь під назвою «Брудні таємниці міста».
— Гадаю, ви маєте рацію, містере Рейвенвуд. Ми проведемо розслідування, перш ніж продовжувати розгляд справи. У ній можуть бути
— Дуже мудре рішення, містере Голлінзворт. Надзвичайно, — Мейкон підійшов до маленького столика, за яким сиділа Ліна, і подав їй руку. — Ходімо, Ліно, вже пізно. А в тебе завтра уроки.
Ліна підвелася, здаючись вищою і стрункішою, ніж зазвичай. Дощ стихав. Маріан пов’язала їй на голову хустину, і вони втрьох пішли до дверей через прохід у супроводі вірного Мовчуна. Поглядами вони старалися не зустрічатися з присутніми.
Як на те схопилася місіс Лінкольн.
— Її мати вбивця! — кричала вона, тицяючи в Ліну.
Мейкон обернувся і зустрівся з нею очима. В них промайнуло щось схоже на ту емоцію, яку в нього викликав принесений мною медальйон. Мовчун страхітливо загарчав.
— Обережно, Марто, ніколи не знаєш, коли знов доведеться зустрітись.
— Я знаю, Мейконе, — відповіла вона, розтягуючи губи.
Хтозна, яка між ними пробігла кішка, але склалося враження, що Мейкон і місіс Лінкольн не просто сперечалися.
Маріан знову розгорнула парасольку, хоча вони ще не вийшли з зали, і дипломатично усміхнулася присутнім.
— Сподіваюся побачити вас усіх у бібліотеці. Ми відчинені у будні до шостої вечора, — сказала вона і, киваючи, додала: — Бо що ми без бібліотек? Люди без минулого і майбутнього. Запитайте про це у Рея Бредбері або прочитайте самі на стіні громадської бібліотеки.
Мейкон узяв Маріан за руку, але вона ще не договорила.
— І до речі, місіс Лінкольн, він теж не вчився у Гарварді. Навіть не відвідував коледж.
По цих словах вони пішли геть.
19. XII Біле Різдво
19. XII
Біле Різдво