Я мав докричатись до Ліни.

«Не слухай її, Л.! Ти не повинна їй довіряти!»

Тиша. Наш зв’язок у присутності Сарафини втрачав свою силу і не працював, як обірваний телефонний дріт.

— Ліно, ти навряд чи зрозумієш, який вибір тебе змушують прийняти! Що в тебе на кону!

З накрапування сліз дощ перетворився на відчайдушну зливу.

— Ага, ти ще повір йому, після усіх його брехень, — Сарафина зиркнула на Мейкона і розвернулася до Ліни. — Шкода, що ми так мало говорили. Але ти маєш зробити вибір, і я зобов’язана відкрити тобі ставки. Наслідки дійсно є — бодай тут твій дядько сказав правду, — вона зробила паузу і провадила. — Якщо ти станеш темною, то всі світлі чародії твоєї родини загинуть.

Ліна зблідла.

— Навіщо б я таке робила?

— Бо якщо ти станеш світлою, то загинуть усі темні чародії і лілуми, — Сарафина обернулася до Мейкона. — Я справді кажу про всіх. Більше не буде твого дядька, що став тобі татом. Ти знищиш його теж.

Мейкон зник — і за мить матеріалізувався прямісінько перед Ліниними очима.

— Ліно, послухай мене, я згоден піти на цю жертву. Ось чому я мовчав увесь цей час. Я не бажав, щоб ти жила з відчуттям провини за те, що мене не буде. Я ж розумів, що ти обереш, і підтримую тебе в цьому. Відпусти мене.

Ліну трусило. Вона що, справді могла знищити Мейкона? Сарафина казала правду? І якщо так, то яким був інший вибір? Врешті-решт, у такому разі постраждає тільки Мейкон, хоча Ліна по-справжньому його любить.

— Я можу тобі запропонувати ще дещо, — додала Сарафина.

— І що ж таке ти можеш запропонувати, щоб я зголосилася вбити бабусю, тітку Дел, Раян і Ріс?

Сарафина обережно ступила назустріч Ліні.

— Ітана. Є спосіб, завдяки якому ви завжди будете разом.

— Про що ти? Ми й так разом.

Сарафина нахилила голову і примружила очі. У їхньому золоті промайнуло щось схоже на розуміння.

— То ти й цього не знаєш? — Сарафина обернулася до Мейкона і засміялася. — І ти їй не розповів? Це ж нечесно.

— Чого не знаю? — гримнула Ліна.