Светлый фон
Не можна забувати, що великий наш політик (та ще й школи Макіавеллі!) Іван Мазепа теж писав вірші. Вірші писали ченці й єпископи доби барокко, що, зрештою, було зовсім нормальне. Але знаємо, що віршами грішив історик Грушевський, немалим поетом був видатний учений сходознавець А. Кримський, визначний поет, предтеча неокласиків Микола Філянський був практикуючим архітектом, як Гнат Хоткевич був практикуючим інженером-механіком, творцем нового типу паротягу. З автопсії знаю, що вірші писав навіть дехто з генералів нашої армії... Ці приклади можна було б множити далі.

І не завжди легко було б дати відповідь, яка ж, властиво, професія у даного земляка була головною, на кого, властиво, він «уродився».

І не завжди легко було б дати відповідь, яка ж, властиво, професія у даного земляка була головною, на кого, властиво, він «уродився».

Італійське Відродження дає нам цілу ґалерею творців універсального характеру, вже не згадуючи Леонарда да Вінчі. Оця універсальність — це також характеристична і традиційна риса української творчої психіки. Згадаймо хоча б Віктора Петрова: якою в дійсності була спеціальність цього археолога, історика культури, критика, літературознавця, філософа і повістяра в одній особі? Це був, певно, останній з могіканів нашої Київської Александрії.

Італійське Відродження дає нам цілу ґалерею творців універсального характеру, вже не згадуючи Леонарда да Вінчі. Оця універсальність — це також характеристична і традиційна риса української творчої психіки. Згадаймо хоча б Віктора Петрова: якою в дійсності була спеціальність цього археолога, історика культури, критика, літературознавця, філософа і повістяра в одній особі? Це був, певно, останній з могіканів нашої Київської Александрії.

Але вернімось до Мосендза.

Але вернімось до Мосендза.

Його літературна спадщина досить поважна, свідчить виразно, що автор її був таки справжнім письменником і, при цьому, письменником-майстром дуже тонкого й безпомилкового стилю. Чи візьмемо його вірші, особливо подєбрадської доби, чи його новели й пізніші широко запроектовані повісті, переконуємося, що це справжня література. Може, дещо сухувата, занадто інтелектуальна, не так «зроджена», як «створена», але створена мистцем.

Його літературна спадщина досить поважна, свідчить виразно, що автор її був таки справжнім письменником і, при цьому, письменником-майстром дуже тонкого й безпомилкового стилю. Чи візьмемо його вірші, особливо подєбрадської доби, чи його новели й пізніші широко запроектовані повісті, переконуємося, що це справжня література. Може, дещо сухувата, занадто інтелектуальна, не так «зроджена», як «створена», але створена мистцем.