Він витяг з кишені ліву руку й, не підводячись, вистрілив у першого поліцейського, який з лютим виразом обличчям кинувся до нього. Бабах! Ось так завершили ми на землі всі справи і котимося в пекло ми тепер з фанфарами і барабанним боєм.

Поліцай хитнувся вбік, Франц підхопився, метнувся до стіни, але решта гуртом накинулися на нього. Ну й чудово, всі сюди. Він підняв руку, хтось спробував схопити його ззаду, Франц відштовхнув його плечем, аж тут на нього посипався град ударів — по руці, по обличчю, по голові, знову по руці. Рука, рука, в мене і так лише одна рука, вони мені ще й цю зламають, що мені робити, вони мене до смерти заб'ють, спершу Міца, а тепер і я. Все це ні до чого. Все даремно, все даремно!

І повалився на землю біля самих перил.

Не встигнувши ще раз вистрелити, упав наш Франц Біберкопф. Здався, прокляв життя, склав зброю. І тепер лежить.

Агенти поліції та патрульні відсунули вбік стіл і стільці, схилилися над ним, перевернули на спину, чоловік має штучну руку, два револьвери, а де його документи, ти диви, він у перуці. Коли його потягли за волосся, Франц Біберкопф розплющив очі. Смикають його, піднімають за плечі, поставили на ноги, він може стояти, мусить стояти, насунули йому на голову капелюха. Всі інші вже сиділи у вантажівці, коли з кнайпи вивели Франца Біберкопфа з лівою рукою на прив'язі. На Мюнцштрасе рейвах, купа людей, у кнайпі хтось стріляв, дивись, он його ведуть, того, що стріляв. Пораненого патрульного вже забрала швидка.

Це якраз та вантажівка, на якій о пів на десяту виїхали комісари та кримінальні агенти й агентки, тепер вони їдуть назад, Франц Біберкопф також там сидить, янголи його полишили, я вже повідомляв вам про це. У дворі управління поліції вивантажують партії затриманих. Вузькими сходами вони підіймаються нагору, потім їх ведуть широким, довгим коридором, жінок заводять в окрему кімнату, ті, кого відпустили і з чиїми паперами все було гаразд, мають пройти ще одну перевірку, агенти обшукують їх з голови до ніг, промацують штани, оглядають черевики, чоловіки сміються, в коридорі лайка і тиснява. Молодий комісар та підлеглі походжають коридором й заспокоюють людей, треба ще трішки потерпіти. На всіх дверях стоять патрульні, до вбиральні відпускають тільки у супроводі поліцейських.

У кабінетах за столами сидять службовці в цивільному, допитують затриманих, переглядають папери, якщо затримані їх мають, на великому аркуші записують: характер злочину, якщо такий мав місце; територіальна підсудність, де затримано, в якому відділку на обліку, IV відділення. Значить, так, ваше ім'я, прізвище, чи були примусові приведення, коли востаннє були заарештовані, будь ласка, допитайте спершу мене, мені треба на роботу, начальник управління поліції, IV відділення, доправлений сьогодні вранці, після обіду, ввечері, ім'я та прізвище, соціальний стан або фах, день народження, місяць, рік, місце народження, без постійної адреси, не міг вказати номера квартири, точне місце проживання не встановлено. Вам доведеться зачекати, доки зателефонують з вашого відділка, так швидко це не робиться, там у них також лише дві руки, крім того траплялися випадки, коли люди правильно називали адресу, й за тою адресою справді проживала особа, яка звалася так само, а потім з'ясувалося, що то була зовсім інша людина, просто затриманий мав чужі документи, які він украв, чи позичив, чи прокрутив якусь аферу. Запит у реєстрі ордерів на арешт, дані облікової картки, облікової картки немає. Опис речових доказів, які долучаються до справи, предметів, які мають стосунок до цієї або якоїсь іншої злочинної дії, перелік особистих речей затриманого, якими він може завдати пошкодження собі або іншим, таких як ціпок, парасоля, ніж, револьвер, кастет.