– Ви вже про комету? – сказала Брук, очевидно, зовсім не дивуючись різкому переходові на іншу тему. – Ну, добре, яку ж роль?

Вона зложила свої руки і так уважно, з такою легкою теплою іронією подивилась на інженера, наче вона мала слухати трьохлітню дитину.

– Мене цікавить, головним чином, – сказав інженер, постоявши хвилину серед купе, – так звана «червона комета», що пройшла по еліпсі ще в 1811 році. Появитись вона мусить тільки через 3000 років. Припускаючи, що цей термін для істоти, яка живе на Землі і зветься людиною, являється терміном поза всяким виміром, я не можу погодитись з вами, що цей же термін для свідомости істот іншої планети являється ірраціональною величиною… Але ви, будь ласка, не шукайте тут якогось символу: ця комета в астрономії так і зветься «червоною».

– Товаришу Сердюче, ви ж допіру говорили про комету в сузір'ї Рака, – заперечила Брук.

Інженер по-дитячому зареготав.

– Так, я говорив про комету із сузір'я Рака, і ви, будь ласка, не звертайте на мене уваги.

Криленко не витримав і, повернувшись, зустрівся з очима Сердюка. Той уважно подивився на нього і з легкою усмішкою перевів погляд на жінку. Все це Криленка збивало з тями. В чому справа: ненормальність чи дешевенька інтрига? Це питання його так зацікавило, що він забув навіть основне: потяг наближався до останньої станції, і йому надходив час збиратися. Він знов ув'язався в розмову.

– Скажіть, будь ласка, товаришко, – звернувся він до жінки, – на якій ви фабриці працюєте?

– На шостій тютюновій.

– Ну… а живете де? – підбирав слова Криленко.

Жінка раптом почервоніла: вона згадала, очевидно, поводження Шаркове з нею.

– А вам яке діло?

Криленко теж почервонів: він і справді кинув нетактовне запитання.

– Будь ласка, пробачте мені,– сказав він. – Я погано знаю город, і мене цікавили деякі дані про розположення вулиць.

Брук заспокоїлась.

– Вулиць?.. хіба вам це потрібно?.. Щодо мене, то живу я в провулку Вільної Академії, будинок професора Полоза. Не знаю тільки, як ви скористуєтесь з цієї інформації.

– Професора Полоза? – повторив запитанням Криленко: це прізвище по асоціації знову перенесло його в Берлін.

– Так, професора Полоза.

– Тоді скажіть, коли ласка ваша: сам професор чи не був недавно в еміграції?

– Ви саме про нього й говорите: професор декілька місяців як повернувся з-за кордону. Хіба ви знаєте його?