Мене, факел, фарєс – перефразований вислів з Біблії (кн. пророка Даниїла, гл. 5, 25): «Мене, мене, текел, упарсин (перес)», – слова-символи, які ніби написав Христос на стіні палацу царя Вальтасара, сина Навуходоносора. Вони означали: мене – вирок царюванню Вальтасара, текел – гріхи його вже виважені богом, перес – Вавілонське царство розділять між собою мідяни і перси.

Ad litteram (лат.) – буквально, точно.

«Золотий гомін» – поема П. Г. Тичини із збірки «Сонячні кларнети» (К.: Сяйво, 1918).

ШЛЯХЕТНЕ ГНІЗДО. Вперше було надруковане у «Синіх етюдах», потім у збірці оповідань М. Хвильового «Злочин» (X.: ДВУ, 1926) та у т. 1 тритомників. Подаємо за останнім виданням 1929 р.

Жлукто – довбанка стовбура деревини, в якій раніше золили білизну.

«Нова рада» – київська щоденна газета, видавалась С. Єфремовим, А. Ніковським та іншими з березня 1917 р. до січня 1918 р. Певним чином заміщувала заборонену царським урядом 1914 р. єдину на ті часи щоденну газету «Рада» у Києві.

Сполкомщики – простонародне від рос. «исполкомщики».

СИНІЙ ЛИСТОПАД. Надруковане оповідання вперше у «Синіх етюдах», потім окремим виданням у ДВУ 1926 р. та у т. 1 тритомників. Подаємо за останнім.

Фігнєр В. М. (1852–1942) – російська революціонерка-терористка з групи «Народна воля», учасниця кількох гучних замахів. З 1883 р. засуджена на довічне ув'язнення, двадцять років перебувала у Шліссельбурзі в одиночній камері. 1906 р. утекла з архангельського поселення за кордон, де й померла у цілковитому зреченні політичної боротьби.