НА ОЗЕРА. Надруковано цей твір було вперше у журналі «Всесвіт» (1926.—№ 15). Потім у Творах, т. 1 (1927-й і 1929 рр.) та у т. 1 Вибраних творів 1932 р. Подаємо за останнім виданням, в якому оповіданню передував невеличкий вступ:

«До етюда «На озера» я відношу й «Мисливські оповідання добродія Степчука». Ці поетичні екзерциції (свідомо беру це не зовсім благозвучне слово) треба розглядати не як оповідання пролетарського мисливця, а як записки переляканого дрібного буржуа. Хіба ж пролетаріат «тікає від людей»? Хіба він ширяє над «мертвими краями старосвітських поміщиків», «шукаючи нових ілюзій до нових невідомих берегів»? Отже, нічого нема дивного в тому, що модернізований Тартарен боїться мертвої качки, дітей і, нарешті, опудала в останньому оповіданні того ж таки добродія Степчука». Написано 1927 року.

Тартарен – герой трилогії «Незвичайні пригоди Тартарена із Тараскона» (1872–1890) французького письменника Альфонса Доде (1840–1897), в якій у гумористичній формі зображений тип дрібного буржуа – задаваки, заядлого мисливця.

Cela va sans dire (фр.) – само собою зрозуміло.

Дон Квізадо – одне з прізвищ Дон-Кіхота.

БАРАКИ, ЩО ЗА МІСТОМ. Вперше оповідання було надруковане у «Синіх етюдах», у 1926 р. вийшло у ДВУ окремою книжечкою. Востаннє публікувалось у т. 1 тритомника, за другим виданням якого і подаємо у цій книжці.

СВИНЯ. Вийшла першодруком у «Синіх етюдах», потім у т. 1 Творів, за другим виданням якого ми й передруковуємо.

Sus domesticus (лат.) – свиня домашня, і далі перераховуються найпоширеніші домашні породи; sus scrofa (лат.) – дика свиня.