Віль забув свої власні інструкції. Він трохи пововтузився з ручками, а потім попросив Адама позичити йому запряжку і відбув на ній до міста, пообіцявши завтра прислати механіка.

2

Навіть і мови не було, щоб близнюки наступного дня пішли до школи. Вони б нізащо не пішли. «Форд», високий, відчужений і суворий, стояв під дубом — там, де його залишив Віль. Нові його володарі ходили навколо нього, час до часу торкалися, як торкаються норовливого коня, прагнучи заспокоїти його.

— Не знаю, чи зможу я до нього колись звикнути,— сказав Лі.

— Звісно, зможеш,— відповів Адам без жодного переконання.— Ти й оком не моргнеш, як роз’їжджатимеш на ньому нашим округом.

— Я спробую його зрозуміти,— сказав Лі.— Але за кермо не сяду нізащо.

Хлопці підходили, засовували голови всередину, торкалися чогось і одразу відскакували.

— А це що за штуковина, тату?

— Ану приберіть руки!

— А для чого воно?

— Не знаю, лишень не чіпайте. Хтозна, що може статися.

— А той чоловік вам хіба не розказав?

— Не пам’ятаю, що він там розказував. Так, хлопці, відійдіть від машини, бо інакше відішлю вас до школи. Ти мене чуєш, Келе? Не смій відчиняти.

Вони прокинулися рано-вранці й давно були готові. Близько одинадцятої їх охопило істеричне збудження. Механік приїхав у їхній колясці якраз перед обідом. На ногах у нього були черевики з квадратними носаками, штани були цупкі й дуже обтислі, а широка куртка майже досягала колін. Поруч з ним у колясці стояла сумка з робочим одягом й інструментами. Йому було дев’ятнадцять років, він жував тютюн, а відучившись три місяці у автошколі, відчував велику, дещо втомлену зневагу до роду людського. Він сплюнув і кинув повід Лі.

— Забери цього сіно-двигуна,— наказав він.— Як ти відрізняєш, з якого боку в нього перед?

Він виліз із коляски, як повноважний посол сходить з державного потяга. Глузливо посміхнувся близнюкам і холодно звернувся до Адама:

— Сподіваюся, я не спізнився на обід?

Лі й Адам перезирнулися. Вони зовсім забули про обід.

У будинку напівбог неохоче прийняв сир, хліб, холодне м’ясо, пиріг і каву зі шматком шоколадного торту.