Американці погоджуються жити в суспільстві з мізерно малим соціальним капіталом, доки не постає загроза масової майнової нерівності… з надією невдовзі опинитися на вершині цієї піраміди. За останні 25 років бідність та майнова нерівність стабільно зростають, а показники соціального капіталу (довіра, участь громадськості та участь у виборах) знижуються.^[128] А що можна сказати про здоров’я американців? Маємо також безпрецедентну невідповідність між багатством країни та станом здоров’я громадян. І ця невідповідність загострюється.

Дуже невтішна новина, зважаючи на її наслідки. Адлер, яка писала про це приблизно в той час, коли найобговорюванішою темою було загальне медичне страхування (а також те, чи сприяє його популяризації нова зачіска Гілларі), дійшла висновку, що загальне страхування матиме «невеликий вплив на різницю у стані здоров’я, зумовлену СЕС». Її висновок який завгодно, але не реакційний. Адлер додала, що зміни в градієнті СЕС потребують набагато більших зусиль, ніж нашвидкуруч введене загальне медичне страхування, яке тепер дає можливість будь-кому регулярно відвідувати свого місцевого лікаря. Бідність і поганий стан здоров’я бідних людей зумовлені не просто нестачею грошей^[129]. Причина в стресогенних чинниках, що виникли у суспільстві, яке влаштовує низький рівень життя великої кількості людей.

І так ми підходимо до ще більш невтішної думки. Спочатку я аналізував, як впливає соціальне становище людиноподібних мавп на їхнє здоров’я. Чи мають мавпи з низьким ієрархічним становищем набагато більше хвороб, зокрема і зумовлених стресом? І відповідь була: «Ну, все насправді не так однозначно». Усе залежить від типу суспільства, у якому живе тварина, її особистого досвіду проживання в цьому суспільстві, її методів подолання стресу, її типу характеру, наявності соціальної підтримки. Якщо змінити один з цих параметрів, співвідношення між ієрар­хічним положенням та станом здоров’я може викривитись у цілком протилежному напрямку. Саме такими висновками дуже тішаться приматологи — дивіться, наскільки складні й тонкі натури мають мої тварини.

Друга половина цього розділу присвячена людям. Чи страждають бідні люди на більшу кількість хвороб? Відповідь була: «Так, так, набагато більшу». Незважаючи на гендер та расу. У суспільстві з загальним доступом до медичного обслуговування й без нього. В етнічно однорідному суспільстві і в суспільстві з сильним міжетнічним напруженням. У суспільстві, де широко розповсюджена неграмотність, і де вона майже викорінена. Там, де рівень дитячої смертності різко падає, і в деяких багатих, індустріалізованих країнах, де він неприпустимо зростає. І в суспільствах, де центральною міфологією є капіталістичне кредо «Хороше життя — найкраща помста», і у країнах, які живуть за принципом «Від кожного за здібностями, кожному за потребами».