Ці висновки видавалися цілком логічними Вілкінсону. У своїй роботі він підкреслює, що довіра потребує взаємності, а взаємність потребує рівності. На противагу, сутністю ієрархії є домінування, а не симетрія та рівність. За визначенням, суспільство з глибокою майновою нерівністю та великим соціальним капіталом існувати не може. Цю думку поділяв і вже покійний Аарон Антоновські, який одним з перших почав дослі­джувати зв’язок між СЕС та станом здоров’я. Він наголошував, наскільки згубний вплив на здоров’я та психіку людини має її «невидимість» для суспільства. Щоб усвідомити, як сильно бідним людям бракує соціального зв’язку, просто згадайте, як більшість із нас намагається не помічати безхатьків, проходячи повз.

Отже, майнова нерівність, мінімальний рівень довіри, брак соціальної згуртованості йдуть в одному комплекті. Але що є першочерговим і що найсильніше зумовлює погіршення здоров’я? Для того щоб установити це, нам знадобиться допомога статистичного методу під назвою «пат-­аналіз». Ось уже відомий нам приклад з попередніх розділів: хронічний стрес підвищує ризик появи хвороби серця. Стрес може зумовити це безпосередньо, шляхом підвищення кров’яного тиску. Але стрес також змушує багатьох людей харчуватися шкідливою для здоров’я їжею. Отже, ми маємо два причинно-наслідкові шляхи від стресу до хвороби серця: прямий — через підвищення тиску, опосередкований — через зміну раціону. Пат-аналіз установлює тривалість цих двох шляхів — скільки знадобиться часу, щоб отримати наслідки. Дослідження Кавачі показує, що найрозповсюдженіший шлях від майнової нерівності (враховуючи ступінь абсолютного доходу) до поганого здоров’я лежить через показники соціального капіталу.

Як наявність значного соціального капіталу за участі людей навколо позитивно впливає на здоров’я? Менша соціальна ізоляція. Швидша передача інформації про стан громадського здоров’я та медицини. Потенційне соціальне стримування негативних типів соціальної поведінки. Менший психологічний стрес. Краще організовані групи, які вимагають кращих громадських послуг (із цим пов’язаний ще один важливий показник соціального капіталу — кількість членів громади, які беруть участь у виборах).

Звучить так, неначе ми знайшли рішення від усіх життєвих проблем, включно з хворобами, зумовленими стресом,— просто потрібно стати членом громади з великим соціальним капіталом. Однак, як ми дізнаємось у наступному розділі, це не завжди йде на користь. Інколи громади набувають величезного соціального капіталу, змушуючи всіх членів дотримуватися однакових поглядів та виду поведінки і, як правило, не схвалюючи тих, хто вирізняється з загальної маси.