Усе прояснилося, коли з машини вийшов Павлович. Він потягся і обдивився довкола. Потім махнув Віктору рукою. «Отже, ще не здихався я цієї приємної компанії»… Віктор спустився з пагорба й подав руку йому і ще другому, тому, хто їхав у «Ніссані». Людині, з якою не зумів домовитися кілька днів тому.

— Ну здоров… Приймаєш гостей?

— А це що — «Летючий Мадяр»? — замість відповіді запитав Віктор.

— Ще й який летючий! — сказав Павлович. — А такого б аса, як ти, посадити — ще краще б літав. Ну то що, будеш запрошувати?

— Апартаменти дуже скромні, — знизав плечима Віктор. — Хоч порядок наведу…

Він увійшов першим і, вказавши гостям на кухню, прослизнув до «Зоряниної» кімнати. Знадобилася якась мить, щоб штик-ніж опинився в рукаві. Скільки їх? Навіщо приїхали? А знайти його виявилося легше, аніж здавалося.

Вони увійшли тільки вдвох і тепер сиділи на кухні, здивовано розглядаючи зашарпані стіни.

— Що, зовсім бізнес не йде? — співчутливо мовив гість. — А зі сторони складалося враження, наче нормально…

— Та, взагалі, не жаліюся, — розвів руками Віктор.

— То зроби євроремонт! — здивовано вигукнув Павлович.

— Навіщо?

— Як навіщо? От я приїхав і мене вже мучить совість, що забагато беру з тебе, на життя не залишаю.

— Ні, все нормально, — заспокоїв його Віктор. — Не турбуйтеся. Просто звик жити скромно.

— Угу… — Павлович постукував пальцями по столі і продовжував розглядати інтер'єр. Нарешті подивився на Віктора і мовив: — Значить так, Вітю. Ти бачиш, ми самі до тебе приїхали… Словом, усі умови твої приймаємо. Ну, майже всі.

— Які умови? — не зрозумів Віктор.

— Ті, які ти висував, а ми не погоджувалися. Тепер можливий у деякому розумінні компроміс. Ось.

Павлович дістав нове шкіряне портмоне, розкрив і витягнув звідти пластикову картку.

— Триста тисяч. Ти хотів сто вісімдесят одразу. Вони твої всі. Ти просив наперед — маєш.

— Тобто я можу отримати їх просто зараз? — Віктор проковтнув мимоволі.

— Ну… не зовсім… — Павлович збирався з думками й було видно, що зараз почне пояснювати вузькі нюанси справи. — Гроші по картці ти можеш отримати в будь-якому філіалі цього банку й будь-коли. Треба лише знати код. А його, сам розумієш, сказати тобі зараз ми не можемо. Нам також потрібні гарантії. Ось ти зараз схопиш картку, даси нам обом по голові — і шукай вітра в полі. Ну, пробач, це я так, образно. Але існує варіант, який влаштує всіх і навіть задовольняє умови, які ти висунув.