Для багатьох закінчилася й свобода вибору продуктів. Купують тепер найдешевше, щоб вижити, та російське, хоч і несмачне. Так само і свобода вибору лікування, ліків — через відсутність грошей та фахівців у лікарнях.

А для багатьох закінчилася банальна свобода відвідування лікарень, з причини їх «оптимізації» «урядом ЛНР», тобто закриття. Наприклад, у Свердловську закрили туберкульозний диспансер, інфекційну лікарню та кожно-венерологічний диспансер. Ось так!

А потім населення різко заховало в гаражі машини. Чому? Їх забирали прямо на вулицях міст. Хто? На момент «націоналізації» «ворогів» тут не було. Тільки самооборона, як їх називали, «свої правильні пацани» та російські козаки.

Я пам’ятаю, як у травні 2014 року поблизу ще так-сяк працюючого супермаркету «Абсолют» у Свердловську шахтарі відбили в людей з триколором і колорадками старенький «Запорожець» із позначкою «інвалід» та ручним управлінням. За кермом сидів дід, який пройшов Другу світову війну, а поряд його дружина, «дитина війни». Це не зупинило тих, хто називав себе «визволителями» та захищав Свердловськ від «хунти».

Так закінчилася ще одна свобода — володіння особистим майном. Хоча ні, дві свободи. Ще й свобода пересування.

* * *

До пологового відділення Горлівки підлетіла машина, різко рипнувши гальмами. Чоловік, не закривши двері, побіг до віконця приймального покою і натиснув кнопку виклику. Вибігла чергова, потім медсестри з каталкою. З машини дістали породіллю. Поки її перекладали, на асфальт падали краплі крові, мабуть, відкрилася кровотеча. Відвезли до приміщення.

Чоловік почав дзвонити по телефону. Судячи з віку, це був батько (свекор) породіллі. Напевно, раптово почалася кровотеча, а викликати швидку в «л-днр» дуже проблематично. Обстріли. Немає ані лікарів, ані швидких. Привіз сам. Імовірно, обдзвонював родичів, чоловіка, шукав гроші, ліки, кров… Ми не дізнаємося, що він робив. Ніколи. За всім цим спостерігали троє в камуфляжній формі з нашивками «днр», які стояли неподалік. Адже Горлівка — «звільнене» місто. Комендатура, армія «днр» і жодного укропа.

Підійшовши до чоловіка, що розгублено намагався додзонитися до рідних та все ще стояв біля пологового будинку, люди в камуфляжі почали вимагати телефон. Чоловік відмовився.

Відійшовши трохи в бік, вони розстріляли його з автоматів. Патрулю, що прибув на місце трагедії, пояснили: він навідник ЗСУ. Ну, їм так здалося. І їх не затримали за вбивство.

«Навідників» ЗСУ в зоні розстрілюють щодня. Рахунок загиблих поза бойових дії мирних мешканців іде на тисячі.