Його майже нечутливі ноги намацали педалі — і він помчав геть, дедалі швидше, схилившись над кермом, щоб зменшити опір вітру, розганявся майже до польоту. Якби йому на шляху трапилася розбита машина, він би врізався в неї на повному ходу і, мабуть, убився б.

Потроху він відчув: ця темна, жарка сутність уже лишалася позаду. Але найбільшим дивом було те, що жахливе червоне Око подивилося в його бік, проминуло його, не помітивши («Може, тому, що над кермом оце схилився я», — не дуже до ладу міркував Том Каллен) … а тоді знову заплющилося.

Темний чоловік знову заснув.

Що відчуває кролик, коли на нього темним хрестом падає тінь яструба… а потім проминає, не спинившись, не сповільнившись? Що відчуває миша, коли кота, який цілий день терпляче стеріг вихід з нірки, хазяїн бере і без церемоній викидає за двері? Що відчуває олень, коли тихо проходить повз могутнього мисливця, який хропе після двох пляшок пива, випитих за обідом? Може, вони всі нічого й не відчувають, а може — відчувають те саме, що Том Каллен, коли мчав крізь оту чорну й небезпечну сферу впливу — велике, електричне, вибухове полегшення, нове народження. А головне в тому було важко здобуте відчуття безпеки, і така удача сприймалася як знак з небес.

Том їхав до п’ятої ранку. Попереду небо ставало темно синім, із золотавим мереживом світанку. Зорі блякли.

Том ледве ворушив ногами. Проїхав трохи далі, потім помітив крутий укіс приблизно в сімдесяти ярдах[164] праворуч від траси. Він підкотив велосипед до нього і спустився в сухе русло. Керуючись інстинктивним бажанням, він нависмикував сухої трави, наламав мескітових гілок і замаскував більшу частину велосипеда. Ярдах у десятьох[165] від велосипеда дві великі скелі прихилились одна до одної. Том заповз у тінь між них, накрив голову курткою і майже одразу заснув.

Розділ 67

Розділ 67

Ходак повернувся до Веґаса.

Прибув він приблизно о пів на десяту ранку. Ллойд побачив його тоді. Флеґґ також побачив Ллойда, але не звернув на нього уваги. Він ішов вестибюлем «Ґранд-готелю», ведучи жінку. Усі озиралися на нього, хоча практично кожен уникав дивитися на темного чоловіка. Її волосся було повністю білосніжне. Вона сильно обгоріла на сонці — настільки, що Ллойду пригадалися жертви пожежі в Індіан-Спрінгс. Біле волосся, обгоріла шкіра, абсолютно порожні очі. Вони дивилися на світ — і виражали щось з-поза меж спокою, навіть більше, ніж ідіотизм. Ллойд такі очі бачив один раз. У Лос-Анджелесі, коли темний чоловік покінчив з Еріком Стреллертоном — юристом, який збирався розповісти Флеґґові, що і як робити.