Онука видуває бульбашку з гуми від повітряної кульки.

ГЕРОЙ І: Його батько, старий К’єркеґор, темний селюк із Ютландії, постійно лякав сина пеклом. Той старий дурень занапастив хлопцеві молодість. Нічого дивного, що К’єркеґор згадував потім із жалем про свою молодість, якої він ніколи не прожив. Потім ще якась Реґіна Ольсен піднесла гарбуза нашому мислителеві. Якби йому трапилася тоді якась хороша дівчина, все склалося б інакше. Вони переспали би. При цьому нашого філософа страшенно висміювали в якихось гумористичних журналах. І він занапастився. Через Реґіну Ольсен. Ви просили, Вороно, розповісти вам про Париж. Розумієте, Вороно, це складно отак, у двох словах. Місто велике, гарне. Темношкірі ходять в елегантних костюмах. Самі чорні. Але язики у них рожеві, язики й долоні.

СЕЛЯНИН (устає з ліжка, підходить до Героя І): Я вже піду, пане підхорунжий. То нібито в нас уже після революції?

ГЕРОЙ І: Так, Вороно, ти переміг.

СЕЛЯНИН: То та панянка, що спить, і той, що позичив сто тисяч злотих, — вони вже нові люди?

ГЕРОЙ І: Це складні речі.

СЕЛЯНИН: Ви, пане підхорунжий, завжди викручувалися.

ГЕРОЙ І: Власне кажучи, я не знаю, що його робити. Якщо вже живеш, то треба грати далі.

Інформація щодо сцени «читання газет»

Тексту нової «Картотеки» не існує — деякі репетиції стали водночас «виставами». Наприклад, «Інформаційний шум» — основним елементом якого було читання газет. Уже на перших обговореннях я казав про «розростання» сцен, епізодів, діалогів, «послань» тощо. Відбулися репетиції, в яких брали участь різні люди (часом кілька — деколи більше учасників). Укладались — у процесі читання — спонтанно — розмаїті системи поміж цими людьми. Це зафіксовано камерою — я не можу описувати те, що вже реалізоване, постфактум — те, що існує на кіноплівці. Не в моєму «новому» тексті — хоча саме там треба шукати сцену «Інформаційний шум»... Заразом із сенсами, які там прочитуються, існують водночас «форми» — способи, якими читають текст різні люди... напр., не читають свої газети, натомість газети сусідів («через плече» — підглядаючи — деколи навіть перегортують сторінки «чужих» газет тощо).