— А вони взяли й дали, — сказав Рон. — Гаррі, ти піди завтра до озера, встроми голову у воду, крикни русалкам та водяникам, щоб віддали поцуплене, і подивися, чи вони тебе послухають. Більше ти нічого зробити не можеш.

— Мусить же щось бути! — розсердилася Герміона. — Обов’язково мусить бути!

Герміона, здавалося, сприймала відсутність у бібліотеці потрібної інформації, як особисту образу — бібліотека ще ніколи її не підводила.

— Я знаю, що мені треба було зробити, — сказав Гаррі, поклавши обличчя на «Зухвалі жарти для веселунів». — Треба було вивчитися на анімага, як Сіріус.

— Ага, тоді б ти перетворився на золоту рибу! — сказав Рон.

— Або на жабу, — втомлено позіхнув Гаррі.

— Щоб вивчитися на анімага, треба багато років, а потім треба ще реєструватися і все таке, — мимохіть зауважила Герміона, що саме проглядала зміст «Чарівницьких труднощів та їх подолання». — Пам’ятаєте, Макґонеґел нам казала… слід зареєструватися у відділі боротьби з незаконним використанням чарів… повідомити, на яку тварину ви перетворюєтесь і якої масті, щоб запобігти зловживанням…

— Герміоно, я пожартував, — утомлено сказав Гаррі. — Я й сам знаю, що до завтрашнього ранку аж ніяк не навчуся перетворюватися на жабу..

— І тут нічого корисного, — Герміона закрила «Чарівницькі труднощі». — Ну кому це потрібно, щоб волосся у нього в носі стало кучеряве?

— Я був би не проти, — почувся голос Фреда Візлі. — Поговоримо на цю тему?

Друзі відірвали погляди від книжок. Фред із Джорджем щойно вигулькнули з-за книжкових полиць.

— Чого це ви тут? — спитав Рон.

— Вас шукаємо, — сказав Джордж. — Макґонеґелка тебе кличе, Роне. І тебе, Герміоно.

— Навіщо? — здивувалася Герміона.

— Не знаю… Але вигляд у неї був грізний, — сказав Фред.

— Ми маємо відвести вас до неї в кабінет, — додав Джордж.

Рон та Герміона глянули на Гаррі. Той відчув, як у нього всередині все похололо. Невже професорка Макґонеґел скаже Ронові й Герміоні, щоб трималися від нього осторонь? Мабуть, вона помітила, що вони йому допомагають, хоч Гаррі повинен сам придумати, як виконати завдання.

— Зустрінемось у вітальні, — сказала Герміона, підводячись, щоб іти з Роном. Обоє були дуже стривожені. — Набери книжок, скільки подужаєш принести, добре?

— Гаразд, — схвильовано промовив Гаррі.