*

Русалка з картини у ванній кімнаті старост сміялася. Гаррі, наче поплавок, хитався на пінистій воді поряд з каменем, на якому вона сиділа, тримаючи в нього над головою його ж «Вогнеблискавку».

— Іди сюди й забери! — зловтішалася русалка. — Ану, підстрибни!

— Не можу! — задихався Гаррі, намагаючись ухопитися за «Вогнеблискавку» і водночас не потонути. — Віддай!

Та русалка лиш боляче штовхнула його в бік кінцем мітли, насміхаючись.

— Боляче! Перестань!.. Ой!..

— Гаррі Поттер мусить прокинутися, паничу!

— Не штурхай мене…

— Добі повинен штурхати Гаррі Поттера. Панич повинен прокинутися!

Гаррі розплющив очі. Він був у бібліотеці. Поки спав, плащ-невидимка сповз із голови. Щока прилипла до сторінки книжки «Чарівна паличка відкриє всі шляхи». Гаррі сів, поправив окуляри й примружився від яскравого денного світла.

— Гаррі Поттер мусить поквапитися! — пищав Добі. — Друге завдання починається за десять хвилин, а Гаррі Поттер…

— За десять хвилин? — прохрипів Гаррі. — Десять… десять хвилин?

Він глянув на годинник. Добі казав правду — двадцять хвилин по дев’ятій. Гаррі відчув, як величезний тягар упав йому крізь груди в живіт.

— Покваптеся, паничу Гаррі Поттер! — пищав Добі, тягнучи його за рукав. — Панич має вже бути біля озера з іншими чемпіонами, паничу!

— Пізно, Добі, — безнадійно промовив Гаррі. — Я не буду виконувати завдання, бо не знаю як…

— Гаррі Поттер буде виконувати завдання! — пропищав ельф. — Добі знав, що Гаррі не знайшов необхідної книжки, тому Добі усе за нього зробив!

— Що? — вигукнув Гаррі. — Ти ж не знаєш, яке саме буде друге завдання…

— Добі знає, паничу! Гаррі Поттер повинен увійти в озеро і знайти свого Візі…

— Знайти що?