— І ось, Гаррі, я вперше даю тобі домашнє завдання. Треба буде переконати професора Слизорога поділитися справжніми спогадами, бо ця інформація, безсумнівно, матиме для нас визначальне значення.

Гаррі не зводив з директора погляду.

— Але ж, пане директоре, — якомога шанобливіше сказав він, — навіщо вам я… ви можете скористатися виманологією… чи сироваткою правди…

— Професор Слизоріг — надзвичайно талановитий чаклун, він буде до всього готовий, — пояснив Дамблдор. — Він володіє блокологією незрівнянно краще за бідолашного Морфіна Ґонта, і після того, як я його примусив поділитися зі мною цією пародією на спогади, він, скоріше за все, постійно носить з собою протидію до сироватки правди.

— Думаю, силою витискати правду з професора Слизорога безглуздо — я не хотів би, щоб він покинув Гоґвортс. Проте в нього теж є слабкі місця, як і в кожного з нас, і я переконаний, що саме ти зумієш зламати його опір. Гаррі, нам потрібно здобути справжній спогад… наскільки це важливо, ми збагнемо аж тоді, як побачимо, що було насправді. На все добре тобі… і на добраніч.

Спантеличений таким швидким прощанням, Гаррі зірвався на ноги.

— На добраніч, пане директоре.

Уже зачиняючи за собою двері кабінету, Гаррі виразно почув слова Фінеаса Ніґелуса:

— Дамблдоре, я не розумію — невже хлопець зробить це краще за тебе?

— Фінеасе, я й не чекав, що ти зрозумієш, — відповів Дамблдор, а Фоукс знову скрикнув неголосно й мелодійно.

Розділ вісімнадцятий Сюрпризи на день народження

Розділ вісімнадцятий

Сюрпризи на день народження

Наступного дня Гаррі розповів Ронові й Герміоні про завдання, яке йому дав Дамблдор. Щоправда, розповідав кожному окремо, бо Герміона й далі відмовлялася перебувати поруч з Роном довше, ніж потрібно, щоб зміряти його зневажливим поглядом.

Рон вважав, що Гаррі взагалі не матиме зі Слизорогом жодних проблем.

— Він тебе любить, — пояснив він за сніданком, розмахуючи виделкою з наколотим шматком яєчні, — і ні в чому тобі не відмовить. Хіба можна відмовити принцикові настійок? Затримайся сьогодні після уроку й запитай його.

Проте Герміоні завдання легким не здавалося.

— Він за всяку ціну хоче приховати, що було насправді, якщо навіть Дамблдор не зміг витиснути з нього правди, — стиха припустила Герміона, коли вони на перерві стояли на безлюдному засніженому подвір’ї. — Горокракси… Горокракси… не чула про таке…

— І ти не чула?