Рон був не один такий; цікавість до зустрічі Ґрифіндор — Рейвенклов була в школі на диво висока, бо ця гра мала нарешті визначити, хто ж стане чемпіоном. Якби Ґрифіндор переміг Рейвенклов з різницею триста очок (майже неможливе завдання, але ж команда Гаррі ще ніколи так добре не літала), то він став би чемпіоном. Якщо вони переможуть з меншою різницею, то будуть другі після Рейвенклову; якщо програють не більше ста очок, то посядуть третє місце після Гафелпафу, а якщо продують більше ста очок, то опиняться на четвертому місці, й ніхто, подумав Гаррі, ніколи в житті не забуде, що саме він був капітаном ґрифіндорської команди, коли її розгромили й вона вперше за двісті років посіла останнє місце в турнірній таблиці.

Підготовка до вирішального матчу йшла у звичному режимі: учні з ворогуючих гуртожитків залякували в коридорах гравців команд-суперників; образливі куплети, присвячені окремим квідичистам, лунали їм услід щоразу, як ті проходили; та й самі гравці або вихвалялися здобутками, тішачись загальною увагою, або ж на перервах бігли стрімголов у туалети, бо їх починало нудити. Чомусь ця гра в свідомості Гаррі нерозривно пов’язувалася з успіхом або з невдачею його планів стосовно Джіні. Він не міг позбутися передчуття, що їхня перемога з різницею понад триста очок, загальна ейфорія й галасливе святкування після матчу виявляться не менш дієві, ніж добряча порція фелікс-феліціса.

Попри всю заклопотаність, Гаррі не забував і про іншу свою мету: з’ясувати, що робить Мелфой у кімнаті на вимогу. Він постійно перевіряв Карту Мародера і часто, не бачачи там Мелфоя, робив висновок, що Мелфой, як і раніше, стирчить у тій кімнаті. Хоч Гаррі і втратив надію туди проникнути, однак уперто повторював спроби щоразу, як опинявся неподалік. Та, незважаючи на всі вигадані ним варіанти прохань, двері на стіні не з’являлися.

За кілька днів перед матчем з Рейвенкловом сталося так, що Гаррі на вечерю ішов з вітальні сам, бо Рон знову кинувся в найближчий туалет блювати, а Герміона побігла до професорки Вектор, щоб виправити помилку, яку, як їй здавалося, вона зробила в останньому рефераті з числомагії. Гаррі за звичкою пішов обхідною дорогою по коридору на восьмому поверсі, заодно перевіряючи Карту Мародера. Якусь мить він ніде не міг знайти Мелфоя і подумав, що той, мабуть, знову в кімнаті на вимогу, але тут раптом побачив крихітну цяточку з написом «Мелфой» у хлопчачому туалеті поверхом нижче, а поруч з ним не Креба з Ґойлом, а Плаксиву Мірту.

Гаррі перестав дивитися на цю химерну парочку аж тоді, як наштовхнувся на лицарські обладунки. Голосний брязкіт повернув його до реальності; не чекаючи на появу Філча, він кинувся до мармурових сходів і збіг у нижній коридор. Добіг до туалету і притис вухо до дверей, але нічого не почув. Тоді тихесенько прочинив їх.