— Містере Колер, — звернувся він. — Ви з’явились сюди, щоб зробити з мене мученика?

112

112

Ленґдон і Вітторія бігли вузьким тунелем, що мав назву Il Passeto і простягався до Ватикану. Смолоскип, який Ленґдон тримав у руці, освітлював лише кілька ярдів попереду. Тунель був такий вузький, що йти в ньому можна було тільки поодинці. Стеля висіла низько над головою. Повітря було вологе й тхнуло пліснявою. Ленґдон мчав у темряву. Вітторія не відставала.

За межами замку Святого Янгола тунель різко пішов угору і потягнувся під якимсь кам’яним бастіоном, що нагадував римський акведук. Тоді знову вирівнявся і взяв курс на Ватикан.

Ленґдон біг, а в голові у нього, як у калейдоскопі, мигтіли дивні, незрозумілі образи — Колер, Янус, убивця, Рошер... шосте тавро? Ти напевно чув про це шосте тавро, сказав убивця. Воно найбездоганніше з усіх. Ленґдон точно знав, що ніколи нічого такого не чув. Навіть у легендах, якими обросла історія ілюмінатів, ніколи не згадувалось ніяке шосте тавро. Ходили чутки про золоті злитки і діамант ілюмінатів, який буцімто не має жодного дефекту, але про якесь шосте тавро ніде не було жодного слова.

— Колер не може бути Янусом! — заявила Вітторія мимохідь. — Це неможливо!

Слова неможливо Ленґдон віднедавна вирішив уникати.

— Не знаю, — кинув він через плече. — По-перше, Колер не зносить Церкви, по-друге, він має серйозний вплив.

— Ця криза зробила із ЦЕРНу монстра! Макс ніколи в житті не поставив би під загрозу репутацію ЦЕРНу!

З одного боку, Ленґдон розумів, що цього вечора ЦЕРНу добряче перепало, оскільки ілюмінати доклали всіх зусиль, щоб влаштувати публічну виставу. Але водночас він не був упевнений, що ЦЕРН насправді дуже постраждав. До критики з боку Церкви ЦЕРН уже давно звик. Чим більше Ленґдон розмірковував над цим, тим більше схилявся до думки, що ця криза могла, по суті, піти ЦЕРНу на користь. Якщо у цій грі йшлося про рекламу, то джек-пот сьогодні виграла антиматерія. Про неї заговорив увесь світ.

— Знаєш, як висловився підприємець Барнум? — запитам Ленґдон. — «Говоріть про мене що завгодно, тільки правильно вимовляйте моє ім’я!» — Можу закластися, що охочих придбати ліцензію на виробництво антиматерії вже більш ніж достатньо. А після того як опівночі вони побачать її у всій красі...

— Нелогічно, — заперечила Вітторія. — Ніхто не рекламує наукове досягнення, демонструючи його руйнівну силу! Повір мені, для антиматерії вся ця історія — просто смерть!