— Уже надсилаю. Я обмежився кількома останніми хвилинами перед катастрофою. В АНТК розшифрування розмови отримають завтра зранку, тобто ти випереджаєш своїх керівників на цілих дванадцять годин.

Вона хотіла поцікавитись у Марселя, чи він уже слухав запис і, якщо так, то чи є в ньому відповіді на запитання, через які пересварились члени слідчої групи на нараді в штаб-квартирі ВЕА минулої п’ятниці, але вчасно здогадалась, що без інформації з фіксатора польотних даних запис буде неповним і його аналіз займе чимало часу. Попри це, вона згадала, що на початку розмови Лакруа говорив не про новину, а про новини, і запитала:

— А яка друга новина?

Марсель задоволено гмикнув, і Діана враз збагнула, що він скаже:

— Ротко опритомнів. Поки що пілот дуже слабкий, але йому дозволили перекинутись кількома словами з рідними. І він заговорив, Діано. Він цілу хвилину розмовляв із дружиною і дочками, які прилетіли з України. Ротко важкий, але при пам’яті, і доктор Бланкард каже, що тепер він обов’язково одужає.

48

Електронний лист від відправника m.lacroix@bea.aero прийшов на Діанин мейл за хвилину. До нього було прикріплено два документи: текстовий файл за назвою «1419.docx» і аудіофайл у форматі MP3 «flight_FC1419_last_2_minutes.mp3». Діана, відчуваючи, як усередині скипає суміш збудження і хвилювання, зберегла обидва на жорсткий диск.

Вона хотіла просто вже, не відкладаючи, прослухати аудіозапис останніх хвилин у кабіні «ААРОНа 44», проте розуміла, що хлопчаки не дадуть їй зосередитись. Даня встиг дістатися скляного посуду, до якого дивом не приклався Грубодупенко, а це вже було небезпечно. Знову зиркнувши на годинник, Діана вирішила почекати, поки хлопчаки вляжуться спати, і тільки після цього прослухати запис розмов у кабіні пілотів.

Чекати довелося довго. Спочатку Артем, у характері якого з нещодавна з’явилися свавілля і недитяча впертість, не схотів вечеряти. Даня гарно повечеряв, але навідріз відмовився вкладатися спати: звивався, як вуж, хвицався, як дикий мустанг, і верещав, наче мавпа, щойно Діана брала його на руки, щоб заколисати. Не показуючи, що всередині все аж кипить, Діана на якийсь час відчепилася від хлопців, сподіваючись, що вони втомляться і полягають самі. У той час вона спробувала відволіктись, зосередившись на приготуванні їжі, дивилася телевізор, намагалася розучувати з Данилом алфавіт, хоча нічого не допомагало — всі думки снували навколо двох файлів на комп’ютері. Її заклинило на записі, що надіслав Марсель Лакруа.