— Я сам вас знайду, — відказав Карий і обірвав розмову.

Авер’янов довго сидів, наче оглушений — склавши руки на столі, кліпаючи водянистими очима і безтямно витріщаючись у порожнечу. Хвилин за п’ять чоловік поволі очуняв і поліз по гроші до вогнетривкого сейфа, вбудованого у стіну праворуч від стола, заспокоюючи себе, що половину витраченої на вбивство суми стягне з Шафіна. Дем’ян упиратиметься, але, зрештою, заплатить. Куди він дінеться, особливо, коли справу буде зроблено?

Одягнувшись, забравши із собою обидва телефони і товсту пачку стодоларових купюр, перший віце-президент АНТК ім. Аронова залишив кабінет.

47

18 лютого 2013, 19:21 (UTC +2) Микільська Борщагівка, Київ

Діана сама здивувалась, як потепліла кров, що йшла від серця, і як залоскотало внизу живота, коли побачила, хто телефонує.

— Привіт.

Даня вовтузився на підлозі, чіпляючись за мамині ноги. Артем сидів біля комп’ютера, повністю зосередившись на відео з YouTube, де розповідали про найдивніших динозаврів тріасового періоду. Діана намагалась приготувати вечерю.

— Привіт! — густим і тягучим, як мед, голосом привітався Марсель. — Я не розбудив тебе?

Зиркнувши на настінний годинник, Діана подумала, що запитання абсурдне, і хіхікнула.

— Додивлялася сьомий сон, — фальшиво позіхаючи, сказала вона. А тоді перейшла на нормальний голос: — Ще рано, Марселю, я навіть не збиралась вкладатись, — вона тепер тиждень лягатиме після півночі, порядкуючи у квартирі після того, що у ній натворив Грубодупенко.

— Я не знаю, наскільки велика різниця в часі між Парижем і Києвом.

«Дивно. Навіть я це знаю», — подумала Діана.

— Лише година. У нас пів на восьму.

— Прекрасно, — промовив француз. — Нарешті маю гарні новини.

Діана, здивувавшись, підняла ліву брову.