Карий ракетою промчав через Бессарабську площу, далі — бульваром Лесі Українки, проминув Черепанову Гору і, завернувши в провулок Щорса, запетляв у дворах висотних будинків. За п’ять хвилин він загнав «Range Rover» у гараж до полковника Бичанського, свого колишнього шефа, знаючи, що в гаражі начальника київського «Беркута» розбитий автомобіль точно ніхто не шукатиме. Всередині він начепив на авто номери і ретельно вимив миючими засобами погнутий бампер, решітку радіатора і подряпаний капот. Це була його найшвидша операція. І, мабуть, найлегші гроші.
Джип «Range Rover» лишатиметься в гаражі Андрія Бичанського на прізвисько Мирон місяців п’ять-шість, поки не вляжеться галас, здійнятий зухвалим убивством Дениса. Після цього Карий спокійно відремонтує джип у приватній майстерні далеко за межами Київської області.
Виливши воду і накривши позашляховик непрозорим брезентом, Карий замкнув гараж і, кваплячись, закрокував у напрямку станції метро «Печерська», де залишив друге своє авто — п’ятирічний седан «Volkswagen Passat».
Дорогою він зателефонував Мирону.
— Карий, здоров! — хрипло привітався Бичанський.
— Бажаю здоров’я, товаришу полковник! — насмішкувато привітався Карий.
Мирон розсміявся і запитав:
— Усе добре?
— Машина на місці, все о’кей. Мені треба двоє хлопців, які хочуть заробити і вміють тримати язик за зубами. Для нової справи, — убивця розумів, що сам не впорається, треба мінімум троє: двоє триматимуть малюків, третій керуватиме машиною.
— Спритний ти. Поклич Турка і Гамі.
— Турок сьогодні зайнятий, а бійці потрібні просто зараз.
— Чорнуха? — невдоволеним голосом запитав Мирон.
— Ні. Нічого серйозного. Кілька днів потримати двох малолітків на дачі під Києвом. Плачу щедро, хлопці ображеними не залишаться.
— На коли треба?
Карий дістав із кишені роздруковану фотографію Діани та її синів, розгорнув і глянув на зворотний бік. Там від руки було написано дві адреси: перша —
— Скажи, хай за півгодини підтягуються до парку «Юність» на проспекті 50-річчя жовтня.
— За півгодини? — пирхнув полковник. — Ну, ти даєш!
— Мироне, — тихо сказав Карий, — замовник прийшов від Гарагана.