— Відвідувачка Брейді — єдина особа, яка до нього приходила, — це жінка на ім’я Фредеріка Лінклаттер. Вона…

— «Кіберпатруль»! — майже кричить Холлі. — Вони разом працювали!

— Точно. Ще там був третій — напевне, бос. Хтось із вас пам’ятає, як його звали?

Холлі і Джером перезираються й хитають головами.

— Це давно було, Білле, — каже Джером. — Та й ми тоді були зосереджені на Хартсфілді.

— Так. Лінклаттер я тільки й пам’ятаю, бо вона незабутня якась.

— Можна вашим комп’ютером скористатися? — питає Джером. — Раптом я зможу цього чувака знайти, поки Холлі шукає про дівчину?

— Звичайно, будь ласка.

Холлі вже за своєю машиною, вона сидить з ідеально прямою спиною і стукотить по клавіатурі. При цьому вона, як із нею часто буває від зосередженості, говорить уголос: «Чорт. На „Білих сторінках“ немає ні номера, ні адреси. Хоча малоймовірно: багато незаміжніх жінок сюди не внесені… Стоп, чорт, тут телефон… а ось сторінка у Фейсбуку».

— Мене не дуже цікавлять фоточки з літньої відпустки і кількість друзів, — каже Ходжес.

— А ти певен? Друзів у неї лише шестеро, зокрема Ентоні Фробішер. Я майже зовсім певна, це і є…

— Фробішер! — кричить Джером із кабінету Ходжеса. — Ентоні Фробішер — ось хто третій у «Кіберпатрулі»!

— Що, Джероме? — каже Холлі. Вигляд у неї самовдоволений. — Знову я перша!

6

На відміну від Фредеріки Лінклаттер, Ентоні Фробішер існує в телефонних довідниках: і як такий, і як «Ваш комп’ютерний гуру». Номери однакові (напевне, мобільний, думає Ходжес). Він зганяє Джерома зі свого крісла і сідає туди сам, повільно, обережно. Той больовий розряд, який він отримав, сидячи на унітазі, ще не забувся.

Слухавку беруть після першого гудка.

— Комп’ютерний гуру Тоні Фробішер слухає. Чим можу вам допомогти?

— Містере Фробішер, це Білл Ходжес. Може, ви мене не пам’ятаєте, але…